Ответ:
1. Психологічна стійкість особистості підсилює її саногенний потенціал, оскільки вона є важливим фактором, що допомагає особі ефективно подолати стресові ситуації та адаптуватися до них. Люди з вищим рівнем психологічної стійкості здатні краще впоратися з негативними емоціями, стресом і труднощами, які можуть виникнути в житті. Це дає їм можливість більш ефективно використовувати свої ресурси, знаходити конструктивні рішення і зберігати позитивний ставлення до себе і своєї життєвої ситуації.
2. Складові психологічного благополуччя включають позитивні емоції, задоволення від життя, високий рівень самооцінки, відчуття контролю над власним життям, розкриття потенціалу, взаємні стосунки з іншими людьми, почуття сенсу і цілісності, а також розвиток і особистісне зростання.
3. Саногенний потенціал, який визначається як здатність до збереження і підтримки здоров'я, має важливий вплив на подолання складних життєвих ситуацій. Особи з високим рівнем саногенного потенціалу мають більші шанси ефективно впоратися зі стресом, негативними подіями і труднощами, оскільки вони володіють резервами фізичного, психологічного і соціального здоров'я. Це допомагає їм відновлюватися після труднощів, знаходити позитивні рішення і зберігати загальний стан благополуччя.
4. Сенс життя особистості пов'язаний із сприйняттям свого життя як цілеспрямованого і значущого. Високий рівень сенсу життя може сприяти підвищенню саногенного потенціалу особистості. Коли людина відчуває, що має цілі, цінності і напрямок у своєму житті, вона зазвичай більш мотивована зберігати своє фізичне та психологічне здоров'я. Сенс життя може служити своєрідним психологічним стимулом, що допомагає людині зберігати свою психічну стійкість навіть у важкі періоди.
5. Гармонія в основних життєвих процесах особистості вказує на певну погодженість, взаємозв'язок і баланс між різними аспектами її життя. Це означає, що особистість розвивається, відчуває задоволення від своїх дій і стосунків, має гармонійний рівень самосвідомості, емоційного стану, соціальних взаємин і фізичного благополуччя. Гармонія може бути важливим показником психологічної стійкості і сприяти загальному благополуччю особистості.
6. Психологічну стійкість особистості підвищує такі фактори, як ефективні стратегії копінгу, внутрішня мотивація, високий рівень самооцінки і самовизначення, позитивне сприйняття себе і світу, гнучкість у мисленні та адаптації, сильні соціальні підтримка та стійкі міжособистісні стосунки. Зворотній вплив на психологічну стійкість можуть мати негативні життєві події, низька самооцінка, недостатні ресурси для подолання стресу і нездатність до адаптації до нових ситуацій.
7. Релігійна віра може мати позитивний вплив на психічну стійкість особистості. Для багатьох людей релігія є джерелом опори, надії, і навіть розуміння світу. Релігійна віра може надавати сенс життя, підтримку в складних життєвих ситуаціях, заспокоєння, спільноту та можливість для рефлексії і самовираження. Віра може стимулювати позитивні емоції, розвиток внутрішньої силі і сприяти зміцненню психічної стійкості. Віра може допомогти особистості відчути що ти не один і розраховувати на допомогу.
8. Психологічна впевненість і невпевненість можуть впливати на психічну стійкість особистості. Впевненість в своїх можливостях, здатність до реалізації цілей, позитивне сприйняття себе і своїх досягнень можуть зміцнювати психологічну стійкість. Невпевненість, страхи, низька самооцінка і постійні сумніви можуть знижувати рівень психічної стійкості і впливати на загальний стан благополуччя.
9. Настрій може впливати на психічну стійкість особистості. Позитивний настрій сприяє резилієнтності, здатності до відновлення після стресових ситуацій, кращому копінгу та загальному благополуччю. Негативний настрій, такий як депресія, тривога або гнів, може знижувати психічну стійкість і погіршувати здатність до ефективної адаптації до життєвих труднощів.
10. Залежна поведінка особистості може негативно впливати на психічну стійкість. Коли особа стає залежною від різних речей, ситуацій або відносин, вона може втрачати контроль над своїм життям і відчувати страх перед втратою або розчаруванням. Залежність може порушувати гармонію, самооцінку та здатність до адаптації, що призводить до зниження психічної стійкості.

Объяснение:

Капібарааа.