На дворl спекотне літо . Наступає надвечір'я . День був дуже довгим , здається , він тривав вічність . Тихо дзвенить вода , сонячні променi нiби купаються в ній . Лісові мешканц ховаються в тіні дерев , а люди розходяться по домах . Лише одинокий човен пливе по просторах річки . Сонний весляр прямує додому . Зелені береги широко розгорнулись , а сумні дерева стоЯТЬ Ледь похилившись . Все це надає картині природних краєвидів тривожності . На задньому плані зображена козача гора , все така ж велична I красива . В чистій воді річки віддзеркалюються дерева , човен , гора . Спокійний відтінок неба налаштовує на приемну атмосферу . Ліричний настрій приходить до мене кожен раз , як я дивлюся на картину В.С. Васильківського « Козача гора » .