Маруся Богуславка, головна героїня української народної думи, представлена як дівчина з Богуслава, яка була викрадена турками та продана до Туреччини. Доля Марусі викликає питання щодо її ролі в історичному контексті. Виникає дилема: чи була вона зрадницею чи патріоткою?

З одного боку, можна побачити Марусю як зрадницю, пов'язану із ворогом. Вона вийшла заміж за турецького ору і стала його дружиною. Більше того, їй було довірено ключі від в'язниці, де утримувалися українські козаки-невільники. Дехто може вважати, що Маруся співпрацювала з турками і зрадливо ставилася до своїх співвітчизників, не допомагаючи їм позбутися неволі.

З іншого боку, можна розглядати Марусю як патріотку, яка намагалася зробити все можливе для добра своєї батьківщини. У думі вона просить бранців, звільнених із в'язниці, відвідати Богуслав та передати своїм батькам привіт. Це свідчить про те, що Маруся не забула свого коріння і, як і раніше, відчувала прихильність до рідної землі. До того ж, її шлюб із турецьким пашою може бути розглянутий як спосіб отримати доступ до інформації та впливати на події у Туреччині на користь України.

Однак, важливо зазначити, що нам доступна обмежена інформація про Маруса Богуславку. Дума була надрукована лише у 1856 році, і ми не знаємо всіх її дій та мотивацій. Більш глибоке дослідження історичних джерел може дати повніше уявлення про її роль та особистість.

У результаті, відповідь на запитання про те, чи Маруся Богуславка була зрадницею чи патріоткою, залишається відкритою. Це залежить від того, як ми інтерпретуємо її вчинки та мотиви, і потребує подальшого вивчення історичного контексту.