1054 р., кінець лютого —1068 р., 15 вересня — князювання в Києві Ізяслава Ярославича.
Напевне з цим князем я б хотів поладити і був би до нього прихильний
хроніки якіб я би записав були б:
Загибель (Василь Верещагін, 1896)
Докладніше: Битва на Ніжатиній ниві
1078 року Ізяслав Ярославич відгукнувся на прохання молодшого брата, чернігівського князя Всеволода Ярославича, допомогти у війні з князями-ізгоями — Олегом Святославичем та Борисом В'ячеславичем. Останні привели на Русь половців, прагнучи захопити землі своїх покійних батьків — Чернігівщину та Смоленщину. У вересні-жовтні того ж року Ізяслав разом із сином Ярополком, братом Всеволодом і небожем Володимиром Мономахом штурмував бунтівний Чернігів, який 25 серпня перейшов на бік ізгоїв після битви на Сожиці. Довідавшись, що війська Олега і Бориса йдуть на підмогу захисникам, Ярославичі припинили штурм міста і рушили на противника. 3 жовтня 1078 року відбулася битва на Ніжатиній ниві, в якій київські війська здобули перемогу. Проте Ізяслав, що бився пішим, отримав смертельне поранення у плече й загинув на місці бою. Після битви тіло покійного князя відправили на човнах до Києва і урочисто поховали у мармуровій раці в Десятинній церкві. Загибель великого князя згадується в «Повісті временних літ» і «Слові о полку Ігоревім».
Після смерті Ізяслава київський стіл перейшов до його брата Всеволода, а син Ізяслава, Ярополк став володарювати у Володимирі та Турові.
Answers & Comments
Ответ:
1054 р., кінець лютого —1068 р., 15 вересня — князювання в Києві Ізяслава Ярославича.
Напевне з цим князем я б хотів поладити і був би до нього прихильний
хроніки якіб я би записав були б:
Загибель (Василь Верещагін, 1896)
Докладніше: Битва на Ніжатиній ниві
1078 року Ізяслав Ярославич відгукнувся на прохання молодшого брата, чернігівського князя Всеволода Ярославича, допомогти у війні з князями-ізгоями — Олегом Святославичем та Борисом В'ячеславичем. Останні привели на Русь половців, прагнучи захопити землі своїх покійних батьків — Чернігівщину та Смоленщину. У вересні-жовтні того ж року Ізяслав разом із сином Ярополком, братом Всеволодом і небожем Володимиром Мономахом штурмував бунтівний Чернігів, який 25 серпня перейшов на бік ізгоїв після битви на Сожиці. Довідавшись, що війська Олега і Бориса йдуть на підмогу захисникам, Ярославичі припинили штурм міста і рушили на противника. 3 жовтня 1078 року відбулася битва на Ніжатиній ниві, в якій київські війська здобули перемогу. Проте Ізяслав, що бився пішим, отримав смертельне поранення у плече й загинув на місці бою. Після битви тіло покійного князя відправили на човнах до Києва і урочисто поховали у мармуровій раці в Десятинній церкві. Загибель великого князя згадується в «Повісті временних літ» і «Слові о полку Ігоревім».
Після смерті Ізяслава київський стіл перейшов до його брата Всеволода, а син Ізяслава, Ярополк став володарювати у Володимирі та Турові.