Двадцять четверте квітня Контрольний докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі Хліб - найбільше багатство
срочно прошу даю високий бал
У всі віки на всіх перепуттях історії хто був найбільшим із багатств. Коли його обмаль, чваньковите золото просто непотрю. Його закопують у землю, як мерця, його ховають за ковані двері, як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські осем здавна вносили на золотих підносах із шанобою. Ти, золота, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний чорний житній хліб Недарма збіднілі народи відверталися від держав, котрі мали багато золото, і простягали руки до тих, які мали багато хліба Хліб переважаю все Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лиш рік дає тисячу зерен. А золотий Мішок вік пролежить у землі й нічого не вродить Тож недарма хлібом і сіллю зустрічає Україна своїх дорогих гостей (діть, народи Україна не відмовить вам, як не відмовить у хлібі сусід сусідові село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарюв золото, за хліб і гребуть золото. А у нас у нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичили... Ми позичесме хліб на багатство Щоб був у нас хліб, ми щодня повторюємо слова молитви і мовимо: "Отче наш, хліб наш насущний дай нам сьогодні". І цю молитву батьки заповідають нам, а ми нашим дітям. Бо хлю безцінний. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, масущний святий хліб із нашого поля.
​