В 73 році до н. е. почалось повстання рабів під проводом гладіатора Спартака, у якому взяло участь більше 120 тисяч людей. Повстанці хотіли взяти під контроль Римську республіку. Це було наймасштабнішим повстанням рабів в Античній історії і єдине, що стало загрозою римській державності.
Причини повстання Спартака
Вся історія Стародавнього Риму пов’язана з рабством. Особливо тяжко доводилося пригнобленим під час розквіту Республіки. Раби не витримавши свого становища, почали бунт, який плавно перейшов у повстання під проводом Спартака. Отже, причини повстання Спартака були такими:
Кількість рабів постійно зростала разом із військовополоненими та завойованими Римом територіями. До них ставилися як до речі, яку легко продати, обміняти, покалічити, вбити чи закатувати. Тобто в людини було безперспективне майбутнє. Цк породжувало зростаючу ненависть в їхніх серцях.
• Раби працювали в шахтах, копальнях, каменоломнях, прислужували в будинках панів. За свою працю вони рідко отримували винагороду – частіше отримували недоїдки, яких вистачало лише для виживання.
• Процвітання невільницьких ринків у великих містах.
Все це призвело до того, що ненависть переросла у повстання.
Варто зазначити, що про самого ватажка заколоту – Спартака, мало що відомо. Ймовірно, що він був полоненим воїном – фракійцем. За хоробрість і фізичну спритність його віддали навчатися до Капуї – відомої на весь Рим школи гладіаторі
Answers & Comments
Ответ:
Повстання Спартака: коротко
В 73 році до н. е. почалось повстання рабів під проводом гладіатора Спартака, у якому взяло участь більше 120 тисяч людей. Повстанці хотіли взяти під контроль Римську республіку. Це було наймасштабнішим повстанням рабів в Античній історії і єдине, що стало загрозою римській державності.
Причини повстання Спартака
Вся історія Стародавнього Риму пов’язана з рабством. Особливо тяжко доводилося пригнобленим під час розквіту Республіки. Раби не витримавши свого становища, почали бунт, який плавно перейшов у повстання під проводом Спартака. Отже, причини повстання Спартака були такими:
Кількість рабів постійно зростала разом із військовополоненими та завойованими Римом територіями. До них ставилися як до речі, яку легко продати, обміняти, покалічити, вбити чи закатувати. Тобто в людини було безперспективне майбутнє. Цк породжувало зростаючу ненависть в їхніх серцях.
• Раби працювали в шахтах, копальнях, каменоломнях, прислужували в будинках панів. За свою працю вони рідко отримували винагороду – частіше отримували недоїдки, яких вистачало лише для виживання.
• Процвітання невільницьких ринків у великих містах.
Все це призвело до того, що ненависть переросла у повстання.
Варто зазначити, що про самого ватажка заколоту – Спартака, мало що відомо. Ймовірно, що він був полоненим воїном – фракійцем. За хоробрість і фізичну спритність його віддали навчатися до Капуї – відомої на весь Рим школи гладіаторі