Історія пов'язує козаків з державою Сефевідів через воєнні конфлікти, що відбувалися в 17 столітті. У той час Сефевідський шах Аббас ІІ переслідував мету розширення своєї території і був у пошуку союзників для цього. Козаки, на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, теж перебували в складному геополітичному становищі та шукали захисту і підтримки. У такій ситуації вони уклали союз зі своїми тодішніми ворогами - Османською імперією - та з Сефевідською державою.

Спочатку козаки відправили Даниила Апостола з дипломатичними місіями до Сефевідів, і пізніше козацькі загони допомогли перебрати важке обладнання через Кримську землю до Персії. Згодом Богдан Хмельницький відіслав до Персії Айдара, який став найближчим порадником Аббаса ІІ. Айдар допоміг відстояти перські кордони від нападу турків та росіян та забезпечив козакам землі для життя на півночі Каспійського моря.

Між козаками та Сефевідською державою були укладені договори, що передбачали взаємну допомогу та торгівлю. Також було встановлено дипломатичні відносини - козаки послали до Тебризу своїх послів, а Сефевідський шах відповів аналогічно. Співпраця між козаками та Сефевідською державою залишалася досить стійкою та тривала ще деякий час після загибелі Хмельницького.