МАТРІАРХА́ЛЬНЕ І ПАТРІАРХА́ЛЬНЕ – антропологічна антиномія, яку тлумачать як вияв сутнісної суперечності, іманентної людському способу буття. Матріархат (від лат. mater (matris) – мати і грец. άρχή – влада) – період у розвитку первіснообщин. ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), що характеризувався домінуванням материн. роду у первіс. суспільстві. Відомо, що трипіл. племена були матріархальними: жінки відігравали важливу роль у госп-ві й займали високе становище в сусп-ві. За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) осн. заняттями насел. були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство. Збиральництвом займалися жінки, мисливством – чоловіки, а рибальством – одні й другі, що було основою рівноправ. становища жінок і чоловіків у сусп-ві. Осередком матріархал. сусп-ва була материн. сім'я – велика група (200–300 осіб) близьких родичів по жін. лінії. Старійшиною у сім'ї була старша жінка (бабуся), тому що діти кожного покоління не знали батька і жили без нього. Ці сім'ї становили госп. одиниці, з яких складався материн. рід, який колективно володів родовою общин. землею. На його чолі була старша жінка старшої в роді сім'ї. У межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов'язаний шлюб. відносинами з ін. родом (т. зв. дуал. екзогамія). Згодом дуал. орг-ція (зародок племені) переросла у фратріал. (поділ племені на дві половини, що складалися з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокал. поселення), зберігався груповий шлюб. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. Дальший розвиток продуктив. сил зумовив перехід до патріархал. орг-ції родового сусп-ва, у той час виник парний шлюб. Патріархат (від грец. παιήρ – батько) – остан. період в історії первіснообщин. ладу (його існування збіглося в часі з мідним і бронз. віками та раннім періодом заліз. віку), що заступив матріархат і передував класовому сусп-ву. Розвиток скотарства, плуж. землеробства, рибальства, ремесел (особливо оброблення металів) створили умови для екон. життя кількісно менших, ніж родова община, колективів, підніс значення праці чоловіка. Родовід по материн. лінії змінився батьків., матрилокал. поселення (життя подружжя в родовій общині дружини) – патрилокал. (дружина переселялася в родову общину чоловіка), материн. рід – батьків. або патріархал., осн. екон. осередком якого стала патріархал. сім'я. Сукупність патріархал. сімей або їхніх груп (патронімій) становила патріархал. рід, члени якого були зв'язані спільністю походження. За патріархату відбувся перехід від парного шлюбу до моногамії. Чоловіки займалися осн. вироб-вом, жінки домаш. госп-вом. Відповідно змінилася і духовна культура первіс. сусп-ва. Особливого розвитку набули заг.-родові чол. культи, що зміцнювали зв'язок між членами роду в період розкладу ін. родових зв'язків. За першим великим поділом праці – виділенням скотар. племен – стався 2-й – відокремлення ремесла від землеробства, з'явився торг. обмін. Розвиток патріархату призвів до виділення в складі патріархал. сім'ї малої сім'ї, виникла сусід. община. За багатьма параметрами (зокрема фізіол. функціями) людина належить до світу тварин, існування котрих визначено інстинктами й гармонією з природою; водночас вона вже виокремлена з тварин. світу, здатна вийти за межі природи. Отже, людина, перебуваючи поза природою, водночас є її часткою. Відповідно «матріархальний» комплекс у світовідношенні – прив'я-заність людини до природи, «крові», «ґрунту», а «патріархальний» – націлений на активне самоствердження у світі, уможливлене розривом із першоприродою і створенням «другої» природи. Посилаючись на дослідж. швейц. історика права Й.-Я. Багофена, нім.-амер. психолог Е. Фромм окреслив світоглядну амбівалентність кожного зі згаданих комплексів. Позитив. аспектом матріарх. прихильності є усвідомлення рівності прав і прагнень кожної людини, святості життя; разом із тим цей чинник гальмує розвиток індивідуальності, розуму. Мати репрезентує природу й безумовну любов, батько – абстракцію, совість, обов'язок, закон, ієрархію, індивідуалізм (націленість на макс.
Answers & Comments
Ответ:
Енциклопедія Сучасної України
Шукати
Шукати
Розширений пошук >>>
Головна
/
Суспільство
/
М
Матріархальне і патріархальне
Матріархальне і патріархальне
МАТРІАРХА́ЛЬНЕ І ПАТРІАРХА́ЛЬНЕ – антропологічна антиномія, яку тлумачать як вияв сутнісної суперечності, іманентної людському способу буття. Матріархат (від лат. mater (matris) – мати і грец. άρχή – влада) – період у розвитку первіснообщин. ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), що характеризувався домінуванням материн. роду у первіс. суспільстві. Відомо, що трипіл. племена були матріархальними: жінки відігравали важливу роль у госп-ві й займали високе становище в сусп-ві. За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) осн. заняттями насел. були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство. Збиральництвом займалися жінки, мисливством – чоловіки, а рибальством – одні й другі, що було основою рівноправ. становища жінок і чоловіків у сусп-ві. Осередком матріархал. сусп-ва була материн. сім'я – велика група (200–300 осіб) близьких родичів по жін. лінії. Старійшиною у сім'ї була старша жінка (бабуся), тому що діти кожного покоління не знали батька і жили без нього. Ці сім'ї становили госп. одиниці, з яких складався материн. рід, який колективно володів родовою общин. землею. На його чолі була старша жінка старшої в роді сім'ї. У межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов'язаний шлюб. відносинами з ін. родом (т. зв. дуал. екзогамія). Згодом дуал. орг-ція (зародок племені) переросла у фратріал. (поділ племені на дві половини, що складалися з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокал. поселення), зберігався груповий шлюб. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. Дальший розвиток продуктив. сил зумовив перехід до патріархал. орг-ції родового сусп-ва, у той час виник парний шлюб. Патріархат (від грец. παιήρ – батько) – остан. період в історії первіснообщин. ладу (його існування збіглося в часі з мідним і бронз. віками та раннім періодом заліз. віку), що заступив матріархат і передував класовому сусп-ву. Розвиток скотарства, плуж. землеробства, рибальства, ремесел (особливо оброблення металів) створили умови для екон. життя кількісно менших, ніж родова община, колективів, підніс значення праці чоловіка. Родовід по материн. лінії змінився батьків., матрилокал. поселення (життя подружжя в родовій общині дружини) – патрилокал. (дружина переселялася в родову общину чоловіка), материн. рід – батьків. або патріархал., осн. екон. осередком якого стала патріархал. сім'я. Сукупність патріархал. сімей або їхніх груп (патронімій) становила патріархал. рід, члени якого були зв'язані спільністю походження. За патріархату відбувся перехід від парного шлюбу до моногамії. Чоловіки займалися осн. вироб-вом, жінки домаш. госп-вом. Відповідно змінилася і духовна культура первіс. сусп-ва. Особливого розвитку набули заг.-родові чол. культи, що зміцнювали зв'язок між членами роду в період розкладу ін. родових зв'язків. За першим великим поділом праці – виділенням скотар. племен – стався 2-й – відокремлення ремесла від землеробства, з'явився торг. обмін. Розвиток патріархату призвів до виділення в складі патріархал. сім'ї малої сім'ї, виникла сусід. община. За багатьма параметрами (зокрема фізіол. функціями) людина належить до світу тварин, існування котрих визначено інстинктами й гармонією з природою; водночас вона вже виокремлена з тварин. світу, здатна вийти за межі природи. Отже, людина, перебуваючи поза природою, водночас є її часткою. Відповідно «матріархальний» комплекс у світовідношенні – прив'я-заність людини до природи, «крові», «ґрунту», а «патріархальний» – націлений на активне самоствердження у світі, уможливлене розривом із першоприродою і створенням «другої» природи. Посилаючись на дослідж. швейц. історика права Й.-Я. Багофена, нім.-амер. психолог Е. Фромм окреслив світоглядну амбівалентність кожного зі згаданих комплексів. Позитив. аспектом матріарх. прихильності є усвідомлення рівності прав і прагнень кожної людини, святості життя; разом із тим цей чинник гальмує розвиток індивідуальності, розуму. Мати репрезентує природу й безумовну любов, батько – абстракцію, совість, обов'язок, закон, ієрархію, індивідуалізм (націленість на макс.