1. Дайте відповіді на питання до вірша
"У нашім раї на землі..."
1) В яких іпостасях виступає у Шевченковому творі жінка?
2) Зіставте дві жіночі долі з вірша. Чому поет побожно схиляється перед матір'ю з дитиною?
3) У чому суть трагедії кожної з матерів? Хто винен у тому,що доля склалася саме так?
4) Доведіть, що автор порушує у творі соціальні та морально-етичні проблеми.
5) Над чим Шевченко змушує замислитися читача своєю поезією?
2. Скласти асоціативне гроно до словосполучення "жінка в поезії Шевченка".
"У нашім раї на землі..."
1) В яких іпостасях виступає у Шевченковому творі жінка?
2) Зіставте дві жіночі долі з вірша. Чому поет побожно схиляється перед матір'ю з дитиною?
3) У чому суть трагедії кожної з матерів? Хто винен у тому,що доля склалася саме так?
4) Доведіть, що автор порушує у творі соціальні та морально-етичні проблеми.
5) Над чим Шевченко змушує замислитися читача своєю поезією?
2. Скласти асоціативне гроно до словосполучення "жінка в поезії Шевченка".
Answers & Comments
Объяснение:
1)Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi". А сам, як ми знаємо, рiс без матерi: "там матiр добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила…" А пiзнiше Тарас Шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що своїх дiтей i дружини у нього не було. Мрiяв вiн поселитися в Українi, одружитися з Ликерiєю Полусмаковою, але обставини склалися по-iншому.
I все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди їм спiвчував, i улюблений його образ – це мати з дитям. Щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що приснився крiпачцi:
У нашiм раї на землi
Нiчого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
I на оновленiй землi
Врага не буде, супостата,
А буде син, i буде мати,
I будуть люди на землi…
Для Т. Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. Крiпацька неволя – це доля рiдної матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї – голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першої трепетної любовi – Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т. Г. Шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi.