Відповідь:

1.

Молекулярну масу Fe2O3 можна розрахувати як (2 x атомна маса Fe) + (3 x атомна маса O) = (2 x 56 г/моль) + (3 x 16 г/моль) = 160 г/моль. Маса кисню в Fe2O3 дорівнює (3 х атомна маса О) = (3 х 16 г/моль) = 48 г/моль.

Молекулярну масу Fe3O4 можна розрахувати як (3 x атомна маса Fe) + (4 x атомна маса O) = (3 x 56 г/моль) + (4 x 16 г/моль) = 232 г/моль. Маса кисню в Fe3O4 дорівнює (4 х атомна маса О) = (4 х 16 г/моль) = 64 г/моль.

Щоб знайти масову частку кисню в кожній сполукі, необхідно розділити масу кисню на молекулярну масу всієї сполуки і помножити на 100:

Масова частка кисню в Fe2O3 = (48 г/моль / 160 г/моль) x 100% = 30% Масова частка кисню в Fe3O4 = (64 г/моль / 232 г/моль) x 100% = 27,59%

Отже, масова частка кисню в Fe2O3 становить приблизно 30 %, а масова частка кисню в Fe3O4 — приблизно 27,59 %.

Відповідь: масова частка кисню в Fe2O3 становить приблизно 30%, а масова частка кисню в Fe3O4 приблизно 27,59%.

2.

Йод + Оксиген → Оксид йоду 2 I2 + 5 O2 → 2 I2O5

Ванадій + Оксиген → Оксид ванадію 2 V + 3 O2 → 2 V2O3

Мідь + Оксиген → Оксид міді 2 Cu + O2 → 2 CuO

Селен + Оксиген → Оксид селену 2 Se + 3 O2 → 2 SeO3

Хлор + Кисень → Оксид хлору 2 Cl2 + 5 O2 → 2 Cl2O5

Зауважте, що деякі з цих реакцій можуть вимагати високих температур або інших умов. Крім того, для деяких елементів у цих сполуках може бути кілька можливих ступенів окислення.

3.

P2O5: Фосфор має валентність 5, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність для P2O5 дорівнює (2 x 5) + (5 x 2) = 20.

P2O3: Фосфор має валентність 3, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність для P2O3 дорівнює (2 x 3) + (3 x 2) = 12.

Cl2O7: Хлор має валентність 7, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність для Cl2O7 дорівнює (2 x 7) + (7 x 2) = 28.

Cl2O: хлор має валентність 2, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність Cl2O дорівнює (2 x 2) + (1 x 2) = 6.

Na2O: натрій має валентність 1, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність для Na2O дорівнює (2 x 1) + (1 x 2) = 4.

Al2O3: Алюміній має валентність 3, а кожен атом кисню має валентність 2. Отже, валентність для Al2O3 дорівнює (2 x 3) + (3 x 2) = 12.

CuO: мідь має валентність 2, а кожен атом кисню має валентність 2. Отже, валентність CuO дорівнює 2 + 2 = 4.

Cu2O: кожен атом міді має валентність 1, а кожен атом кисню має валентність 2. Отже, валентність для Cu2O дорівнює (2 x 1) + (1 x 2) = =4.

K2O: Калій має валентність 1, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність K2O дорівнює (2 x 1) + (1 x 2) = 4.

CaO: кальцій має валентність 2, а кожен кисень має валентність 2. Отже, валентність CaO дорівнює 2 + 2 = 4.

4.Умови виникнення горіння:

• Наявність палива: тверде, рідке або газоподібне речовина, яка здатна спалюватися.
• Наявність кисню: кисень може бути отриманий з повітря або з іншого джерела.
• Підтримуюча температура: для розпочатку горіння потрібна певна температура підтримуватись.

5.

Фізичні явища - це процеси, пов'язані зі зміною форми, розміру, фази речовини або стану. Наприклад, плавлення льоду, кипіння води, зміна температури, зменшення об'єму газу при збільшенні тиску.

Хімічні явища відбуваються при зміні складу речовини та пов'язані зі знищенням чи створенням нових зв'язків між атомами. Це може бути, наприклад, горіння деревини, розчинення заліза в кислоті, збільшення об'єму газу при взаємодії хімічних речовин.

Є також явища, які можуть мати елементи обох категорій, наприклад, змінювати стан речовини під час хімічної реакції.

Важливо розрізняти фізичні та хімічні явища, оскільки це може мати важливі наслідки у певних ситуаціях, в тому числі в процесі проектування, зберігання та транспортування різного типу речовин.

Наприклад, зміна температ

6. Хімія - наука про склад, властивості, структуру та перетворення різних речовин.

Валентність - це кількість електронів, яку атом може віддати чи отримати під час утворення хімічного зв'язку, що дозволяє визначити кількість іонів, які можуть бути утворені під час реакції. Валентність також можна визначити як суму негативних та позитивних зарядів в іоні.

Матеріал - це будь-яка речовина, що має масу та займає певний об'єм в просторі. Матеріал може бути твердим, рідким або газоподібним.

Атом - це найменша однорідна частинка хімічного елементу з набором властивостей, що характерні для даного елементу. Атом складається з позитивно зарядженого ядра, що містить протони та неповні заряджені частинки - електрони.

Хімічна формула - це запис, у якому вказується склад хімічного сполуки та кількість атомів елементів, які входять до складу даної сполуки. В хімічній формулі під елементом зазвичай вказується його скорочене хімічне позначення, наприклад, C для вуглецю, O для кисню і т.д., а під цифрами - кількість атомів цих елементів. Наприклад, хімічна формула води - H2O, а хімічна формула глюкози - C6H12O6. Для складних сполук хімічна формула може містити дуже багато елементів і підписів, тож будувати її можна за допомогою скількох різних правил.

Пояснення: