1. Позначте назву договору, який гетьман Брюховецький підписав з російським урядом.
а) Переяславський;
б) Чуднівський;
в) Глухівський;
г) Московський.
2. Позначте місце, де в 1659 р. українські війська розгромили росіян.
а) На «Дрижиполі»;
б) під Конотопом;
в) під Чудновим;
г) під Чигирином.
3. Позначте рік Андрусівського перемир’я.
а) 1675 р.; в) 1667 р.;
б) 1666 р.; г) 1672 р.
4. Укажіть назву повстання на Правобережжі 1702 року.
а) Коліївщина; в) Конотопська битва;
б) Паліївщина; г) Руїна.
5. За видання якого указу Мазепа серед українців отримав прізвисько «вітчим України»?
а) указ про 2-денну панщину;
б) указ про ліквідацію козацтва;
в) указ про участь козаків у Північній війні;
г) указ про отримання Могилянкою статусу академії.
6. Яку назву отримали події 1663 року у Ніжині (Лівобережжя)?
а) козацька рада; в) «Чорна рада»;
б) громадянська війна; г) Рада старійшин.
ІІ рівень ( 3 бали)
7. Дайте визначення поняттям: «Руїна», «козацьке бароко», анафема.
8. Охарактеризуйте діяльність І. Мазепи.
ІІІ рівень ( 3 бали)
9. Установіть відповідність між назвами документів, які підписували українські гетьмани, та їхнім змістом.
а) Царські загони розміщувалися в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві,
Умані;
б) 10 пунктів угоди. Ліквідовувалась особиста охорона. Українці не мали права бути присутніми на переговорах щодо своєї долі;
в) 27 пунктів угоди. Гетьману дозволялось мати особисту охорону- одну тисячу компанійців. Податки збирала старшина;
г) збирання податків покладалося на московських воєвод. Вибори гетьмана відбувалися з дозволу царя та в присутності царського представника.
1) «Переяславські статті» Ю. Хмельницького;
2) «Московські статті» І. Брюховецького;
3) «Березневі статті» Б. Хмельницького;
4) «Глухівські статті» Д. Многогрішного.
5) «Конотопські статті» І. Самойловича.
IV рівень ( 3 бали)
10. Охарактеризуйте значення та основні положення Конституції Пилипа Орлика.
Answers & Comments
Verified answer
1) Г
2) Б
3) Б
4) Б
5) В
6) В
7) «Руїна» - це період в історії України, який охопив кінець XVII - початок XVIII століть. Він характеризується соціальними, економічними, політичними і культурними змінами в Україні, що супроводжувалися загостренням боротьби за владу між козацькою верхівкою та шляхтою, боротьбою за визнання козацьких свобод та зміною соціального становища козацтва.
«Козацьке бароко» - це художній стиль, який склався на теренах України в XVII-XVIII столітті. Його особливості - використання національних мотивів у живописі, архітектурі та інших видax мистецтва, високий рівень майстерності та увага до деталей, використання багатої кольорової гами, композиційна складність.
Анафема - це церковне прокляття, що оголошується над особою або групою осіб за їхні дії, які суперечать догмам і правилам Церкви. Анафема може бути оголошена як на індивіда, так і на групу людей, церковних організацій або діяльності взагалі.
8) Іван Мазепа (1639-1709) був козацьким гетьманом Лівобережної України з 1687 по 1708 рік. Він став визнаним державним діячем України та перетворився на одну з найвідоміших постатей української історії.
Діяльність Мазепи пов'язана з періодом, коли Україна знаходилась під пануванням Росії. Мазепа намагався вести політику незалежності й державності України, був активним учасником військових дій на боці шведської армії проти Росії під час Північної війни 1700-1721 років. В результаті цих дій Російська імперія перемогла у війні, а Мазепа з військами перейшов на захід в Швецію, де й закінчив своє життя.
Мазепа також прославився як меценат та підтримувач культури. Його період на козацькому гетьманському посту звали "козацьким бароко". Мазепа здійснював реформи в галузі освіти, заснував бібліотеку в своїй резиденції у Батурині, де зберігалися книги з різних країн світу.
У свою чергу, Мазепа був відсторонений від Української Церкви православною церквою Росії у 1708 році за підтримку шведської армії, що намагалася захопити Росію. Це було виражено в анафемі - церковному засудженні. Таким чином, діяльність І. Мазепи була складною, але вона відіграла значну роль у формуванні української державності, культури та історії.
9) а) Царські загони розміщувалися в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані; - 2 «Московські статті» І. Брюховецького;
б) 10 пунктів угоди. Ліквідовувалась особиста охорона. Українці не мали права бути присутніми на переговорах щодо своєї долі; - 3«Березневі статті» Б. Хмельницького;
в) 27 пунктів угоди. Гетьману дозволялось мати особисту охорону- одну тисячу компанійців. Податки збирала старшина; - 1«Переяславські статті» Ю. Хмельницького;
г) збирання податків покладалося на московських воєвод. Вибори гетьмана відбувалися з дозволу царя та в присутності царського представника. - 4«Глухівські статті» Д. Многогрішного.
«Конотопські статті» І. Самойловича не відноситься до жодного з цих документів.
10) Конституція Пилипа Орлика, прийнята в 1710 році, є одним з найбільш визначальних документів української політичної та правової історії. Она була підготовлена на замовлення гетьмана Івана Мазепи, який пропонував створення самостійної української держави на підставі автономії від Російської імперії.
Основні положення Конституції Пилипа Орлика передбачали:
1) Створення незалежної Української держави з гетьманською формою правління.
2) Гетьманська влада мала бути обмежена радою старійшин.
3) Забезпечення рівності перед законом та гарантування особистих свобод та прав громадян.
4) Установлення свободи віросповідання та незалежності церкви від держави.
5) Закладення основ державного управління, що передбачало розвиток системи місцевого самоврядування, встановлення законодавчої та виконавчої влади.
6) Встановлення прав та обов'язків урядовців та суддів, включаючи незалежність суду від влади.
7) Встановлення системи оподаткування та збору податків.
Конституція Пилипа Орлика мала велике значення для української політичної та правової історії. Вона передбачала основні принципи демократії, громадянського суспільства, незалежності суду та свободи віросповідання, які були актуальні і зараз. Конституція Пилипа Орлика підтримувала український дух національної самосвідомості та є символом боротьби за незалежність та свободу України.