Verified answer

Ответ:

1. Західні області України відрізнялися від інших регіонів високим рівнем розвитку ремесла та торгівлі, а також сільського господарства. На території Західної України розвивалися промислові підприємства – шовкоткацькі фабрики, текстильні та цукрові заводи, ковальські майстерні. Західні області також відрізнялися високим рівнем освіти та культури, що було істотним фактором розвитку українського національного руху.

2. У 1860-1870 роках Західна Україна стала місцем формування національного руху. Серед течій суспільного руху можна виділити емансипаційний рух, який мав на меті звільнення селян від кріпацтва, національно-культурний рух, який спрямовувався на збереження та розвиток української мови, культури та ідентичності, та політичний рух, метою якого було досягнення автономії та політичної свободи для українців. Чинниками, що сприяли розвитку національного руху, були збільшення кількості навчальних закладів та поява українських видань.

3. Піднесення суспільно-політичного руху в 1870-1890 роках пов’язане зі зростанням кількості студентів-українців, які поверталися з європейських університетів, та з активізацією громадських організацій українців. Українські інтелектуали стали активніше займатися питанням національної самодостатності та абоною української мови. Розвиток залізниць та створення розвинутої мережі пошти та телеграфу дозволили активістам національного руху зменшити відстань між собою та об’єднатися у вимогах до влади.

4. «Нова ера» – це період з 1905 року, коли на Західній Україні було проголошено автономію та завоювано деякі права для українців. Це значною мірою було досягнуто завдяки поміркованому руху польських соціалістів, які підтримували інтереси українців. Українські переговорні делегації вперше з’являлися на міжнародному рівні, що стало важливим кроком у формуванні української державності.

5. Брошура «Україна уярмлена» Юліана Бачинського була революційною тому, що в ній діагностувалося національне та соціальне положення українців в окупованих Імперіями землях. Автор висвітлив культурний геноцид та політику русифікації, які проводилися владою. Бачинський закликав до взяття на себе відповідальності за долю української нації, до заснування української держави та проведення революції проти окупантів.

6. Програмні цілі перших українських політичних партій полягали в досягненні автономії та середньостроковій перспективі – створенні національної держави. Партії, такі як «Руська загонка», «Народна революційна партія», «Союз визволення України» мали одинакові цілі, але різнилися підходами до досягнення їх: від збройного повстання до мирної реформи.

7. На розвиток українського руху та формування політичних партій впливали зовнішні чинники – російська та австро-угорська окупації, а також революційні події в Європі. Внутрішніми факторами були поширення освіти та збільшення національної свідомості серед населення, а також зростання кількості бідних селян, які потребували реформи.

8. У складі Російської імперії рух українців був штучно стриманим та репресованим, в той час як Австро-Угорська імперія була більш ліберальною у відношенні до національних меншин, в тому числі та щодо українців. В Австрії було дозволено більше українських видань, ініціатив соціальних та культурних об'єднань українців. Також відбувалося більше реформ, спрямованих на покращення життя населення.