Verified answer

Тиха осінь уже наступила в гірському поселенні. Природа, наче художник, розфарбовує все навкруги в різні відтінки червоного, жовтого та оранжевого кольорів. Хатинки з задумливими димарями виглядають особливо затишними серед золотаво-жовтої краси дерев та чагарників. Недалеко від селища тече тиха річка, мовчазно пливучи в кам’яній ліжці. Осіннє проміння сонця лагідно ллється на воду, і якби течія могла заговорити, то мабуть співала б мелодійну пісню про життя та його неповторність. І ось час прощання настав, час покинути цю красу, але серед цього прощання відчуваєш спокій, бо знаєш, що осінь прийде знову, зі своєю неперевершеною красою та миром.

Ответ:

Була тиха осінь у гірському поселенні. Люди з усього світу приїжджали, щоб побачити красу осінньої природи. Тиха річка протікала біля селища, а задумливі хатинки стояли непорушно. В цьому місці люди відчувають прощання та спокій.