Розбір дієслова "жить" як частини мови Послідовність розбору 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (інфінітив). 3. Вид. 4. Перехідне чи неперехідне. 5. Спосіб. 6. Час. 7. Число, особа (або рід). 8. Дієвідміна. 9. Синтаксична роль.
Назва частини мови: дієслово. Початкова форма (інфінітив): жити. Вид: дієслово "жить" може мати як недоконаний вид (дія триває, наприклад, "жити щасливо"), так і доконаний вид (дія завершується, наприклад, "прожити життя"). Перехідне чи неперехідне: дієслово "жить" є неперехідним, оскільки воно не вимагає об'єкта. Спосіб: може бути у різних способах (наприклад, індикатив, імператив, кондиціонал, інфінітив). Час: може бути в різних часах (наприклад, теперішній, минулий, майбутній). Число, особа (або рід): дієслово "жить" залежить від форми речення і може вживатися у різних числах (однина, множина) та особах (перша, друга, третя). Дієвідміна: дієслово "жить" в українській мові не входить до дієвідмінюваних слів, тобто не має форми для різних відмінкових відмін. Синтаксична роль: роль дієслова "жить" у реченні залежить від контексту і може бути головним дієсловом (наприклад, "Він живе в цьому місті") або допоміжним (наприклад, "Вона почала жити самостійно").
Answers & Comments
Назва частини мови: дієслово.
Початкова форма (інфінітив): жити.
Вид: дієслово "жить" може мати як недоконаний вид (дія триває, наприклад, "жити щасливо"), так і доконаний вид (дія завершується, наприклад, "прожити життя").
Перехідне чи неперехідне: дієслово "жить" є неперехідним, оскільки воно не вимагає об'єкта.
Спосіб: може бути у різних способах (наприклад, індикатив, імператив, кондиціонал, інфінітив).
Час: може бути в різних часах (наприклад, теперішній, минулий, майбутній).
Число, особа (або рід): дієслово "жить" залежить від форми речення і може вживатися у різних числах (однина, множина) та особах (перша, друга, третя).
Дієвідміна: дієслово "жить" в українській мові не входить до дієвідмінюваних слів, тобто не має форми для різних відмінкових відмін.
Синтаксична роль: роль дієслова "жить" у реченні залежить від контексту і може бути головним дієсловом (наприклад, "Він живе в цьому місті") або допоміжним (наприклад, "Вона почала жити самостійно").