1. Оскільки іменник і займенник відіграють важливу роль в українській граматиці, важливо вивчити різницю між іменником і займенником, а також, що їх об´єднує.

2. Спільне те, що це частини мови і можуть відповідати на одні і ті ж питання і виконувати однакову синтаксичну функцію.

3. Відмінне:

А) Кожний іменник містить в собі назву конкретного предмета і тому уточнень не потрібно. Наприклад, слово "стіл" . Ми зразу розуміємо про що йдеться.

Займенник не дає чіткого уявлення, про що йде мова. Наприклад, слово ´´вона´´ . Відразу виникають питання, хто саме? Іменником можна висловитися більш конкретно. (дочка, Катерина, груша....)

Б) До іменників належать тільки назви предметів, і до таких слів можна задати лише два питання: "хто?" і що?". Займенник теж може вказувати на предмет і відповідати на питання іменника (хто? - я). Але, крім цього, може ще відповідати на питання (чий? - наш, скільки? - скільки-небудь).

В) Іменник завжди говорить: одухотворений він чи неживий. Приклади: син, птах, кіт - одухотворені, камінь, пісок, дерево - неживі. У займенниках ознака одухотвореності не визначається. Наприклад, словом "він" можна замінити і "телевізор" (неживий), І "дитина" (жива).

4. Отже стає зрозуміло, що іменник і займенник має ряд відмінностей, хоч дещо все ж їх об´єднує.