Гнат узяв сокиру і подався на двір.Був пишний січневий ранок.Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід та вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум'ям.Помивши посуд та поприбиравши,Настя закинувши на шию червону та чорну заполоч, сіла на лаві під вікном вишивати сорочку.Настя взялась за роботу,та ще раз глянула на хату.У хаті було як у квітничку чисто та гарно.З білих стін дивились гарні боги,заквітчанні сухим зіллям та обвішані рушниками.Чепурний комин білів,що аж сяяв.Долівка була жовта та гладенька,немов віск.Настя дуже любила свою маленьку,затишну та теплу хату.Вона в сій маленькій хатину зазнала щастя.