Ответ:

Розвиток української культури в післявоєнний період (1945-1953) був вплинутий рядом подій та політичних репресій, які включають в себе наступні характерні риси:

1. **Запровадження політики українізації**: У післявоєнний період були спрямовані зусилля на підтримку української мови та культури, що виявилося корисним для відновлення та зміцнення національної ідентичності.

2. **Панування «ждановщини»**: Під впливом ідеології Андрія Жданова було введено контроль і цензуру над мистецтвом і культурою, що обмежило творчість та призвело до ідеологізації мистецтва.

3. **«Розстріляне відродження»**: Післявоєнний період став свідком масових репресій проти інтелектуалів та письменників, що призвело до загибелі чи еміграції багатьох видатних українських письменників.

4. **Репресії проти Леся Курбаса та театру «Березіль»**: Леся Курбаса, видатного режисера і драматурга, було репресовано, а театр «Березіль» було закрито, що сильно вплинуло на розвиток театральної сцени в Україні.

5. **«Лисенківщина»**: Відбулася поступова реабілітація діяльності видатного українського композитора Миколи Лисенка та підтримка його спадщини.

6. **Діяльність художників М. Глущенка, М. Дерегуса, О. Шовкуненка**: Ці художники розвивали українське образотворче мистецтво в умовах обмежень і ідеологічного тиску.

7. **Розгортання бурхливої діяльності Л. Кагановичем проти «буржуазного українського націоналізму»**: Влада в особі Лазаря Кагановича активно боролася з українським націоналізмом та намагалася придушити будь-які прояви національної самосвідомості в Україні.

Цей період був складним для української культури, оскільки він супроводжувався рядом суперечностей та обмежень, але одночасно відзначався спробами збереження та відродження української ідентичності та культурних цінностей.