2.Середньовічне європейське суспільство поділялось на три стани — "тих, хто молиться"(духовенство), "тих, хто воює"(феодали-рицарі та найманці) і "тих, хто працює"(селяни і ремісники).

1. Середньовічні стани утворилися з об'єктивних причин, оскільки всі вони виконують функції, необхідні для життя середньовічного суспільства — піклуванні про своє тіло, душу і захист своєї країни(або навпаки — експансія). Отже, поки селяни трудились на полях, щоб прокормити все суспільство і ремісники створювали свої витвори, рицарі воювали а монахи молились за все людство чи за свій край.

3.Життя селянина було важким і досить одноманітним. З ранку до ночі треба було обробляти обширні пажиті на землі свого власника-феодала, а крім того ще й платити йому оброк. Харчування бідне — те, що самі виростили, самі й їли. В цьому полягає натуральний характер господарства, коли продукція виробляється не для продажу на ринку, а для власної потреби(або потреби феодала).