У творі "Катерина" Тарас Шевченко висловлює свій сум за загиблою українською красою та за долею українського народу, який живе в умовах соціальної нерівності, експлуатації та насильства.

У творі "Катерина" звучать мотиви соціальної нерівності, безправ'я, насильства та загибелі української краси, а також мотиви кохання та романтики.

Основну думку твору можна виділити в наступних рядках:

"Нема в мене хати!

Стою на камені,

Дивлюся на моє кохане село!

Ой, хто ж те моє коханеє село?

Село, гарне село!

Край мого народу!"

У цих рядках поет висловлює свою любов та тугу за рідним краєм, який став символом усього українського народу. Це підкреслюється зображенням поета, який стоїть на камені, не має власної хати та дивиться на село, яке він любить. Основна думка твору полягає в показі глибокої туги та болю за український народ та його долю.