Ответ:

1. Населення Риму в історичному контексті складалося з різних груп, зокрема:

Патриції - вищий шар населення, що складався з представників старожилів Риму та багатих родин;

Плебеї - низший шар населення, що складався з міських ремісників, військових та невільників;

Клієнти - люди, які отримували допомогу від патриціїв у вигляді захисту та фінансової допомоги в обмін на політичну підтримку;

Солдати - люди, що служили у римській армії та отримували певні привілеї.

2. Бути громадянином Риму означало мати певні права та обов'язки, такі як:

право голосу на зборах громадян;

право на судовий захист;

можливість обіймати певні посади в уряді та армії;

обов'язок служити у римській армії.

3. Право вето - це право окремого чиновника або магістрата блокувати рішення сенату чи народної асамблеї. Це право застосовувалося в Римі, коли чиновник мав певні застереження до запропонованого рішення, яке він вважав несправедливим або незаконним.

4. Населення Риму отримувало права на основі свого статусу, національності та майнового стану. Так, патриції мали більше прав, ніж плебеї, а люди інших національностей не мали повних прав громадян Риму. Це було несправедливим, оскільки позбавляло частину населення Риму прав та можливостей, що ставало причиною соціальної та політичної напруги в місті.

5. Опанування норм римського права корисне для розуміння розвитку права та правосуддя в сучасному світі. Наприклад, принцип "невинуватість, доки не доведено провину" є важливим положенням римського права, що застосовується в сучасному правосудді. Також, римське право впливає на розвиток цивільного та комерційного права, зокрема, у галузі контрактів та зобов'язань.