Чіпка стає катом і вирізує сім'ю козака Хоменка через вплив та примус селянського оточення та загону Кирпи. Він відчуває, що це його єдина можливість вижити та залишити цей жорстокий світ. В той момент він переконаний, що тільки поклавши край життю селянина Хоменка, він зможе залишити місце, де стався кривавий конфлікт.

Духовний злам Чіпки Варениченка стався через комплекс невдахи, безперспективності та безвихіддя. Він втратив віру в гідність людини та можливість досягти чогось кращого. Сукупність страждань і розчарувань зробила свою справу.

На перший погляд, можливість чинити інакше була. Однак умови життя, вплив оточення та масовий психологічний тиск призвели Чіпку до вибору, який він сприймав як єдиний шлях виживання.

Чіпка не чинить опір злу в основному через втрату віри та надії. Він переконався, що всі навколо нього безжальні та жорстокі, і його власні дії є єдиною можливістю вижити в такому світі.

Суперечливість характеру Чіпки полягає в тому, що він відображає в собі як потенціал героя, який може відстояти правду та справедливість, так і потенціал зрадника, який здатний на жорстокість та безжальність.

У Чіпці осуджують його безжальність, жорстокість і відсутність силі вистояти перед власними переконаннями. Однак можна схвалювати його спробу вижити в непростих умовах та його готовність долати труднощі.

На місці Чіпки я, можливо, спробував би шукати інші шляхи виживання та долати труднощі, не переступаючи моральні межі. Це важке рішення, але воно зберігало б гідність та людськість.