Ответ:

4А. Місцева правляча родина Гогенцоллернів вчасно приєднала Померанію і здобула вихід до Балтійського моря, що значно вплинуло на становлення господарства. Герцог Фрідріх Вільгельм (1640-1688) уклав угоду зі знаттю: вона зберігала при­вілеї, натомість відмовлялася від участі в управлінні й погоджувалася на збільшення податків (але тільки для селян та містян). Це рішення пере­творило Бранденбург-Пруссію в абсолютну монархію. Повноваження ландтагу зникли, Фрідріх Вільгельм установив одноосібне правління, створив постійну армію. Водночас подбав про прокладання доріг, будів­ництво мануфактур, чим заслужив підтримку промисловців.

4Б. У Пруссії «освічений абсолютизм» уособ­лювався Фрідріхом II (1740-1786). Король був ерудованою людиною: писав французькою мовою, знав філософію, захоплювався ідеями Просвітництва, листувався з Вольтером, грав на флейті. Він скасував деякі «жорсткі» укази батька, відновив діяльність Берлінської акаде­мії наук. Також виявляв релігійну терпимість, причому не лише з гуманних міркувань, а й із господарських. Протестанти в сусідній като­лицькій Австрії тоді ще зазнавали утисків.
Тому монарх і розраховував на умілих австрій­ців, які працювали б на новостворених прусських мануфактурах. Для пожвавлення грошо­вого обігу засновували банки, для облашту­вання країни втілювали будівельні проекти — зводили мости, прокладали дороги й канали.