1.На розлогому широколистому гіллі нашого саду, у його духмяних травах відстрибало, відщебетало моє дитинство. 2.Сад першим учив мене мріяти, допомагав пізнавати світ і себе в цьому світі. 3 Як я хотів тоді швидше подорослішати! 4.Тепер, проживши півжиття, шкодую, що немає вічного дитинства. 5.Саду того прекрасного вже давно немає. 6. Він відцвів і відродив своє. (О. Аврамчук) Де офорграфічна помилка срочно!