П. Про що йдеться? 1. «А я непохитний... Я з'явлюсь там, як месник, як муки сумління». 2. «На широкій ведмежій шкурі, розстеленій коло лев ячих ніжок ліжка, вирізьблених з червоного дерева, виблискувала пара білих атласних черевичків, кинутих з тим недбальством, що його викликає втома після балу». 3. << - Принесіть мені завтра вранці ваше свідоцтво про народження, і ми поговоримо про ваше діло. Я подумаю». 4. « - Це не моя... У мене - золото! Хіба я жив би так, як живу, коли б був багатий?>> 5. «- Без плямочки, - казав він, - А ось цяточка. Ось тріщинка. А цей просто чудо. Бліде лице Гобсека було осяяне блиском цих коштовностей». III. Кому з героїв повісті належать дані висловлювання? 1. «Ви молоді, у вас кров грає, а в голові туман. Ви дивитеся на палаючі головешки в каміні і бачите у вогниках жii личка, а я бачу там тільки вугілля. Ви вірите в усе, а я ні в що не вірю 2. «- Час, віконтесо, розповісти вам одну історію, що змусить вас змінити свою думку про багатство графа де Ресто». 3. «... Щоб пролити свою кров, треба її мати, мій любий, а в тебе в жилах замість крові - грязь». 4. « - Пане, ви тільки що купили за безцінь брильянти, що не належать моїй дружині, - це фамільні коштовності». 5. «А мені у вухах і озвучав фантастичний перелік багатств. Я слухав тоді умираючого і мимохіть глянув на купу попелу, побачивши, що на неї спрямовано застиглі очi ... там лежала купа золота і срібла...>>.​