Опис діда Савка: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.»

Дід Платон:

«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися  зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!» (слова Платона Півторака)

Дід Савко - "Було йому років сімдесят, а то й більше. Був він маленький, з підстриженою борідкою, дуже схожий на ікону Миколи угодника, якби не потворна, як коров'ячий кізяк, кепка не лежала у нього на вухах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як батьківський піджак на підлітка". Савка - старий, одяг старий, але у нього безстрашне і хоробре серце.

Дід Платон - "Я дивився на діда Платона i 3 насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу".

Діди є носіями кращих рис характеру людини захисника Вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність Ворогові, любов до батьківщини, волелюбність.