Ответ:

Розмірковуючи над тим, що ж таке людина, я прийшов до висновку, що у будь-якому разі людина — це не просто назва живої істоти вищого порядку. Це звання, яке ще треба заслужити. І як будь-яке інше звання, воно багато чого вимагає від людини, а також передбачає велику відповідальність перед собою та перед іншими людьми.

Наприклад, жорстоку або просто злу особистість часто називають нелюдяною, а жахливе і страшне називають нелюдським. Отже, це ще раз доводить, що справжня людина не може мати такі риси.

У деяких випадках для того, щоб підтвердити, що людина «справжня», це слово пишуть з великої літери. Мені здається, що це правильно. Адже людина — це насамперед людяність, а людяність — готовність прийти на допомогу іншим, турбота про оточуючих, це чесність і доброта.

Справжня людина робить добро і при цьому не чекає за це ніякої винагороди. Наприклад, пожежники, які рятують людей з вогню, в той час не думають про власну безпеку, а пам’ятають лише про свій обов’язок.

Інколи людина страждає через свою людяність і доброту. Але вона робить добро, її вчинки називають людяними, а її саму Людиною з великої літери. І цього Людині цілком достатньо.

Інколи добру, чуйну, відповідальну і сміливу людину називають «справжньою людиною», а про злу, підступну, боягузливу можна часто почути, що це «несправжня особистість». І дійсно таку істоту навряд чи можна назвати людиною.

Звання людини покладає на кожного з нас велику відповідальність. Щоб бути справжньою людиною, треба притримуватися не тільки державних, а й моральних законів, потрібно мати чисті ідеали і мрії, прагнути до них. Кожен з нас повинен відповідати званню «людина», бо, хоча кожен з нас і народився нею, але це ще треба довести і оточуючим, і собі.

пока печатала пальцы онемели... треш