Ответ:

1) Процеси демократизації у різних країнах можуть включати розширення прав громадян, зменшення обмежень на участь у виборах, створення незалежних громадських організацій та інші заходи. Наприклад, у США впровадження 19-го поправи, яка дозволила жінкам голосувати, було важливим етапом демократизації. В Канаді прийняття Закону про права людини у 1977 році розширило права і свободи канадців. У Великій Британії розширення прав голосу та децентралізація влади є частиною процесу демократизації. У Франції і Німеччині демократизація включає зміни у законодавстві та створення незалежних комісій для нагляду за виборами.

2) Теза Біла Клінтона, що "демократії не воюють між собою," може бути підтверджена в тому сенсі, що демократичні країни зазвичай вирішують конфлікти та спори шляхом дипломатії та переговорів, а не війною. Демократичні країни також часто співпрацюють між собою на міжнародному рівні для вирішення спільних проблем. Однак це не означає, що демократичні країни завжди уникатимуть конфліктів, іноді виникають суперечки, але діалог і мирне вирішення конфліктів залишаються пріоритетом.

3) Погоджуючись з тезою, що "американці вважають свою державу найдемократичнішою у світі," можна вказати на довгу історію демократичних інститутів у США, включаючи конституцію та систему розподілу влади. Проте важливо зауважити, що сприйняття демократії є суб'єктивним і може відрізнятися від особи до особи. Демократія має свої переваги і недоліки, і інші країни також мають свої унікальні особливості та досягнення у цьому плані.