1. Яка соціальна група становила більшість українських земель?
2. Що таке менталітет? Які зміни відбувалися в менталітеті українців у XIX ст.?
3. Як розвивалися в цей період традиційні види господарської діяльності українців?
4. Охарактеризуйте шлюбно-сімейні традиції тогочасних українців.
Answers & Comments
Ответ:
1. смерди- соціальна група становила переважну більшість населення київської русі
2. менталітет- сприйняття та тлумачення світу, що поширене в певній спільноті та виражається в її соціокультурних феноменах. Ментальність визначається архетипами та стереотипами культури цієї спільноти.
2. Менталітет - це сукупність думок, відповідей на питання і відносин до світу і життя, які характерні для деякої культури або соціуму. У 19 столітті зміни в менталітеті українців мало істотний вплив на їхню поведінку та відносини з іншими національностями. Ці зміни сприяли розвитку національної культури та відродженню національної самосвідомості. За цей час український народ пройшов період пробудження та зміцнив почуття національної гордості та культурної спадщини. Вони також стали більше усвідомлювати необхідність незалежності та захисту своїх прав. Це призвело до посилення українського національного руху та утворення культурно-просвітницьких організацій, спрямованих на популяризацію української мови та культури. Зміни в менталітеті також призвели до посилення почуття єдності в українського народу та покращення відносин з іншими національностями, оскільки вони стали більш впевненими у власній ідентичності і менш схильні до впливу зовнішніх сил.
3. В XIX столітті українське селянство в значній мірі розвивалося як аграрне господарство. Землеробство було основним видом господарської діяльності, а також розвивалися металургія, текстильний промисловість, ремесло та торгівля.
Українське селянство також займалося землеустрою, як в сельському пригороді Києва, так і на Полтавщині, Чернігівщині та інших регіонах. Великий попит на зерно та продукти сільського господарства сприяв розвитку комерційного сільського господарства.
Однак, в XIX столітті українське господарство не мало достатньо можливостей для реального розвитку через політичну та економічну нестабільність в регіоні, а також через вплив імперіалістичних держав.
4. У XIX столітті українські шлюбно-сімейні традиції були дуже традиційними та суверенними. У більшості регіонів суспільство віддавало перевагу чосному шлюбу та консервативно відносилось до розлучення. Родини були дуже крепе, а мамо та батько відігравали ведучу роль. У той час дівчата виходили заміж дуже рано, і для них було важливо отримати хорошого хлопця. Весілля мали мету забезпечити стабільну економічну підтримку для родини, а не розвиток любовних відносин.
У певних регіонах, таких як Закарпаття, традиційно практикувалися обряди, які відображали сильну родинну енергетику та зв'язок між поколіннями.