Текст 1.Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом, на тротуарах, — люди; посередині, на бруківці, — машини... Праворуч — будинки, подібні до величезних, кахлею обкла- дених груб, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі — здо- ровенна десятиповерхова міськрада. (Скільки ж то в ній лю- дей радиться!) Десь за міськрадою — телевізійна вежа небо аж у космос проштрикує. Оце висота! На тлі неба круглі із хрестами бані вимальовуються — то костел. Після міськради, за вулицею Прорізною, Хрещатик за- вертає праворуч і, порозсувавши будинки далі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає... Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви самі знаєте, — це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов би повз метро! (За. Вс. Нестайком).
Текст 2. Зачарувало Юлька місто. Любив його якось дивно, не по-хлоп’ячому, і любив не стільки рух, барвистість людської течії, а затаєну думку, закам’янілість м’язів каріатид та атлан- тів, різкі переходи від сучасної архітектури до старовини. Столітній сторож-ліхтар на площі біля оперного театру. Пляма світла на тротуарі, перекреслена вузькою тінню. І більше ані штриха, лиш якийсь трохи сумний настрій угадувався за тим (Н. Бічуя).
Текст 3. На південь від Могильова, за два гони від Дністра, на високій скелі лівого узбережжя притулилося містечко Буша із замком, що панував над околицею. На вузькому стрімчаку, немов орлине гніздо, повис отой замок і на синьому небі далеко білів своїми зубчастими мурами та бій- ницями-баштами. Біля тієї скелі розсипалися, мов курчата біля квочки, манесенькі селянські й міщанські хатки, окутані вітами зелених садочків; між критими соломою стріхами піднімалися де-не-де й високі черепичні дахи, що червоніли між яриною здалеку. Саме місто Буша, тобто торговий майдан, з одного боку тулилося до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване висо- ким земляним валом і добротним дубовим гостроколом. За містом уже посувався пригород аж до узбіччя; з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а із четвертого — великий ставок,

який набравсь із річки Бушки й тримався кам’яною загатою (За М. Старицьким).

А. З’ясуйте тему й головну думку текстів, до якого типу мовлення вони належать.

Б. Визначте стиль кожного тексту.

В. Назвіть деталі, яким автори й авторка найбільше приділяють увагу.

Г. Стисло перекажіть кожний опис місцевості.​