Королева Англії Єлизавета I, яка правила з 1558 по 1603 рік, була широко відома своїм інтелектом, харизмою та політичною кмітливістю. Під час свого правління вона стикалася як зі схваленням, так і з осудом своїх підданих, залежно від своїх дій.

Її політика, яка була схвалена народом Англії, включала її тверду позицію щодо англіканської церкви, її успішні зусилля щодо підтримки релігійної стабільності та її сприяння комерції та торгівлі. Здатність Єлизавети впоратися з релігійною напругою, особливо її відмова повернути Англію Римсько-католицькій церкві, була оцінена багатьма її підданими, які були протестантами. Її потужна підтримка англіканської церкви та її здатність підтримувати стабільність у країні також були високо оцінені англійцями.

Проте були й дії, які засуджувалися її підданими. Наприклад, багато людей в Англії вважали ставлення Єлизавети до католиків суворим і несправедливим. Її політика, така як накладення великих штрафів на католиків і ув'язнення католицьких священиків, вважалася несправедливою багатьма громадянами Англії. Крім того, її небажання вийти заміж або назвати спадкоємця викликало велике занепокоєння серед англійців, які боялися майбутнього королівства та стабільності монархії.

Підсумовуючи, правління королеви Єлизавети I було відзначене сумішшю схвалення та засудження її підданих, залежно від її дій. Її успіх у збереженні релігійної стабільності, сприянні комерції та торгівлі, а також її тверда позиція щодо англіканської церкви заслужили її схвалення народу Англії. Однак її жорстоке ставлення до католиків і її небажання вийти заміж або назвати спадкоємця засуджувалися багатьма її підданими.