Ответ:

Объяснение:

Згідно з законодавством, батьки несуть матеріальну відповідальність за своїх дітей, поки ті не досягнуть повнолітнього віку. Однак, якщо неповнолітня особа навчається на контрактній формі, то відповідальність за сплату вартості навчання покладається на самого студента, а не на його батьків. Таким чином, Мирослав має розраховувати на свої власні фінансові можливості для сплати за своє навчання.

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, батьки зобов'язані мати матеріальну підтримку своїх дітей, якщо ті не можуть самостійно забезпечити своє існування. У цьому випадку, оскільки син не підтримував жодних зв'язків з батьком протягом 25 років, суд може відмовити у задоволенні позову про стягнення аліментів. Однак, якщо суд визнає, що батько може мати матеріальну підтримку для свого сина, то він може бути зобов'язаний сплачувати аліменти на його підтримку.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, батьки несуть відповідальність за виховання своєї неповнолітньої дитини та підлягають адміністративній відповідальності за її невиконання. Однак, якщо дитина вибрала своє місце проживання та не має стійких зв'язків з батьками, які могли б контролювати її поведінку, то батьки не можуть нести відповідальність за її дії. Таким чином, суд може відмовити у стягненні штрафу з мат

Verified answer

1. Відповідно до Закону України "Про вищу освіту", випускник загальноосвітньої школи може вступити до університету за контрактом без обмеження за віком. У такому випадку, якщо студент обрав форму навчання за контрактом, то його батьки не зобов'язані сплачувати за нього плату за навчання.Таким чином, незважаючи на те, що Мирослав є неповнолітнім, він має право вступити до університету на контрактну форму навчання і оплачувати за нього плату самостійно. Батьки можуть допомогти йому фінансово, але вони не зобов'язані це робити.Отже, вирішення ситуації залежить від бажання та можливостей Мирослава оплачувати навчання за контрактом. Якщо він не має можливостей самостійно оплатити навчання, він може розглянути можливості отримання стипендії чи інших форм допомоги від держави чи університету.

2. Українське законодавство передбачає, що діти мають матеріально підтримувати своїх батьків у разі, якщо вони не здатні самостійно забезпечити своє існування. Зокрема, статтею 201 Кодексу України про шлюб та сім'ю встановлено, що дорослі діти зобов'язані забезпечувати матеріальну допомогу своїм батькам, які потребують допомоги.У даному випадку, Анатолій Іванович звернувся до суду із позовом про стягнення аліментів зі свого сина. Суд буде розглядати дану справу і вирішувати, чи є підстави для призначення аліментів на підтримку батька.За загальним правилом, суд вирішує питання про призначення аліментів, враховуючи матеріальні можливості позивача та відповідача, потреби позивача, вік та здоров'я позивача, вік та здоров'я відповідача, їх соціальний стан, а також інші обставини, що впливають на вирішення цього питання.З огляду на те, що Анатолій Іванович став інвалідом II групи та його пенсія на проживання недостатня, суд може призначити аліменти на його підтримку. Однак, розмір аліментів буде визначено з урахуванням матеріальних можливостей сина, який є відповідачем у даній справі.При цьому, важливим фактором у рішенні суду може бути той факт, що Анатолій Іванович не підтримував жодних зв'язків із своїм сином протягом 25 років, після розлучення з матір'ю сина. Однак, цей факт не є вирішальним у вирішенні даної справи, оскільки згідно з законодавством, обов'язок дорослих дітей забезпечувати матеріальну допомогу своїм батькам не залежить від наявності зв'язків між ними.Отже, рішення суду залежатиме від ряду обставин, зокрема, від матеріальних можливостей сина, потреб Анатолія Івановича, його стану здоров'я та інших факторів. Суд може призначити аліменти на підтримку батька, але їх розмір буде встановлений з урахуванням всіх вищезгаданих обставин.

3. Згідно з чинним законодавством України, батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей, незалежно від того, де діти фактично проживають. Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьки, усиновлювачі або опікун при виявленні у дітей підліткового хуліганства несуть відповідальність за їх виховання і можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у випадку, якщо діти знову вчинять аналогічне порушення.У даному випадку, батьки Сергія не можуть уникнути відповідальності за його виховання, незалежно від того, де він проживає. Якщо мати не може контролювати поведінку свого сина, вона може звернутися до суду зі зверненням про позбавлення її батьківських прав або про покладення відповідальності за виховання на іншу особу, наприклад, на його опікунів або тітку.Щодо питання про адміністративну відповідальність за хуліганство, відповідальність за таке порушення несе сам Сергій, а не його мати. Оскільки справа вже розглядається в суді, рішення буде прийняте на підставі доказів і законодавства, і може включати штраф або інші санкції залежно від ваги порушення.

4. Суд у цій ситуації буде орієнтуватися на інтереси дитини та його благо. Згідно зі статтею 176 Сімейного кодексу України, батьки мають право на виховання та взаємодію зі своїми дітьми. Проте, у випадку, якщо спілкування з одним з батьків може завдати шкоди дитині, суд може обмежити таке спілкування або призначити піклування над дитиною іншій особі.У цій конкретній ситуації, враховуючи свідчення матері відповідача та висновок опікунської ради про небезпеку для дитини при спілкуванні з батьком, суд може вирішити обмежити спілкування батька з сином або призначити піклування над дитиною іншій особі, яка не завдасть йому шкоди.Крім того, відповідач має право на захист своїх інтересів, тому суд може розглянути всі обставини справи та прийняти рішення, що враховує інтереси обох батьків та дитини. Остаточне рішення буде залежати від конкретних обставин справи та доказів, які будуть надані на суді.