Ответ:

У оповіданні "Жага до життя" герой, на ім'я Білл, був на межі життя та смерті в лісі Аляски під час зимової мандрівки. Його товариш, собака, вже померла від голоду, і він зрозумів, що йому не вдасться дожити до наступного дня без їжі. Він знайшов невелику кількість золота в своїй сумці, але розумів, що вже ніколи не зможе його використати. Замість того, щоб тримати золото, він вирішив висипати його на землю, бо зрозумів, що воно не має жодного значення для нього у даній ситуації. Він зробив це в останній спробі вижити, відкинувши від себе будь-які матеріальні речі, які перешкоджають йому в боротьбі за життя.

У оповіданні "Жага до життя" герой Скрейбнер був дуже втомленим і голодним, він шукав золото протягом багатьох тижнів, але без успіху. Коли він нарешті знайшов крихітку золота, яку довго шукав, він був настільки збуджений і щасливий, що випадково висипав золото на землю.

Це сталося через те, що Скрейбнер відчував такий великий емоційний розлад, що його руки стали тремтіти, і він не міг контролювати свої дії. Крім того, він був дуже слабким і виснаженим, що вплинуло на його здатність контролювати свої рухи.

У цій ситуації, коли він випадково висипав золото, він зрозумів, що йому вже байдуже до золота, він більше не відчував жагу до життя. Він розумів, що йому потрібно відпочити і повернутися до своїх справ з новими силами.