підкресліть члени речення, наклеслить схеми, охарактеризуйте речення за видами зв'язку.
1. На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки
соснини, а там, де березина витісняла сосну та пропускала паруси
сонця, все, здавалось, залито було бенгальським вогнем
2. Вона не знала, як і коли це сталося, – втома і шум комишу приспали
її
3. Правда, колись він бачив далекі краї, де сонце і море навперейми
намагались розгорнуть перед ним свої дива, але то було давно, і
буденне життя ущерть занесло попелом згадки
4. Наш провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен, ми
підіймались на хребті хвилі, і море раптом вкидало човен в тісний
отвір
5. То весна узор дарувала, літо фарби відшукувало, а осінь
притамовувала, щоб вони зсередини просвічувались, переливались (
6. Стільки сказати треба — від дум серце обважніло, а слово на уста не
йде
7. Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським
небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають
дорогими для всього людства і що в пошані всього людства
знаходять своє безсмертя
8. Тепер я знаю, де беруться квіти: їх, певно, юні, весняні дощі з
далеких гір приносять нам на землю
9. Той, у кого порожня душа, не може бути справжнім другом, він не
відчуває людяності в дружбі
10. Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто
перетьохкуються у вербах, по садках, і коли вони тьохкають,
здається, усе на світі стихає, і вся ніч сповнена тільки солов'їним
співом
11. Тільки той досягає мети, хто іде, тільки той, хто горить, не згорає
12. Безсмертні всі: цей виховав дитину, той пісню написав, хоч і єдину,
а той, що не зумів цього зробить, коло дороги посадив калину
(Павличко).
13.
14. Скромна праця моя — то не пишна окраса, але в тому, їй богу, не
бачу біди — щось у мені було і від діда Тараса, і від прадіда —
Сковороди