Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар — юліанський, він був практично такий самий, як і сучасний. Здавалося б, все було ідеально, та календар виявився не зовсім точним. А все через те, що римляни помилилися у швидкості обертання Землі навколо Сонця. Насправді, Земля робить оберт приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни.
Тож календар почав зміщуватися — Різдво почало поступово наближатися до весни, а Великдень до літа. Юліанський календар за півтори тисячі років відстав на 10 днів.
У ситуацію втрутився папа Римський Григорій XIII — за його дорученням календар доопрацювали. Папа Римський наказав деякі роки, які раніше вважалися високосними, «вважати» невисокосними. Відтак суттєво зменшилося розходження — до 26 секунд на рік. Аби компенсувати відставання, Папа наказав пропустити 10 днів. Тож у 1582 за 4 жовтня одразу настало 15. Реформований календар назвали григоріанським
.
Проте на новий календар перейшли не всі країни. Зокрема, й українські землі, які пізніше були у складі Російської імперії, жили за старим юліанським календарем.
Під час революції Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський календар. Запровадили його і більшовики. Але не підтримала церква. Там трималися традиції і не хотіли підтримувати комуністів. Тож далі звичайні люди почали жити за новим стилем — григоріанським календарем, а церква продовжувала за старим — юліанським.За роки неточність церковного — юліанського календаря — стала ще більшою. Зараз вона становить 13 днів.
Тож і виходить, коли святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, за юліанським це тільки — 12 грудня. Українським православним і греко-католикам треба чекати ще 13 днів на народження Христа. А коли на юліанському (церковному) календарі настає 25 грудня, на григоріанському, за яким ми живемо, вже 7 січня. Через неточність юліанського календаря у 2101 Різдво припадатиме на 8 січня.
Answers & Comments
Объяснение:
Дуже давно Юлій Цезар запровадив календар — юліанський, він був практично такий самий, як і сучасний. Здавалося б, все було ідеально, та календар виявився не зовсім точним. А все через те, що римляни помилилися у швидкості обертання Землі навколо Сонця. Насправді, Земля робить оберт приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни.
Тож календар почав зміщуватися — Різдво почало поступово наближатися до весни, а Великдень до літа. Юліанський календар за півтори тисячі років відстав на 10 днів.
У ситуацію втрутився папа Римський Григорій XIII — за його дорученням календар доопрацювали. Папа Римський наказав деякі роки, які раніше вважалися високосними, «вважати» невисокосними. Відтак суттєво зменшилося розходження — до 26 секунд на рік. Аби компенсувати відставання, Папа наказав пропустити 10 днів. Тож у 1582 за 4 жовтня одразу настало 15. Реформований календар назвали григоріанським
.
Проте на новий календар перейшли не всі країни. Зокрема, й українські землі, які пізніше були у складі Російської імперії, жили за старим юліанським календарем.
Під час революції Українська Народна Республіка перейшла на григоріанський календар. Запровадили його і більшовики. Але не підтримала церква. Там трималися традиції і не хотіли підтримувати комуністів. Тож далі звичайні люди почали жити за новим стилем — григоріанським календарем, а церква продовжувала за старим — юліанським.За роки неточність церковного — юліанського календаря — стала ще більшою. Зараз вона становить 13 днів.
Тож і виходить, коли святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, за юліанським це тільки — 12 грудня. Українським православним і греко-католикам треба чекати ще 13 днів на народження Христа. А коли на юліанському (церковному) календарі настає 25 грудня, на григоріанському, за яким ми живемо, вже 7 січня. Через неточність юліанського календаря у 2101 Різдво припадатиме на 8 січня.