Астрід Анна Емілія Ліндґрен твір «Міо, мій Міо». Перемога добра над злом.
«Упізнай героя».
1. «...білявий чуб, блакитні очі, а того вечора на ньому були короткі брунатні штани, сіра вовняна сорочка і червона шапочка» (?)
2. «Я був годованцем у тітки Едлі й дядька Сікстена. Опинився в них, ще коли мені було всього рік. А до того жив у сирітському притулку» (?)
3.« Його тато завжди розмовляв із ним, допомагав йому будувати моделі літаків, позначав карбами на одвірку в кухні, скільки він виріс>> (?)
4.«То був хлопчик з таким самим каштановим чубом і з такими самими карими очима, як у Бенка» (?)
5. <<Я люблю пташиний спів, люблю музику своїх срібних тополь, але найдужче люблю слухати, як сміється в садку мій син (?)
6. «Золота грива виблискувала на сонці, сам він мчав усе швидше й швидше і підіймався все вище й вище» (?)
7. <<Він був дуже ласкавий і чемний, і брати й сестри його теж усміхалися нам»(?)
8. «...сиділи чорні, страшні серед мертвих дерев у моторошному сірому світанку. А їхні коні закусували вудила й рили копитами землю.» (?)
9. «...такого кремезного й дужого чоловіка я ще ніколи не бачив. У нього був довгий рудий чуб, така сама довга руда борода й густі кущуваті брови» (?) 10. «Він мав у замку покій, повітря в якому було просякнуте злом. Це там він сидів дні і ночі й кував лихо. Ніч у ніч і день у день сидів він там і кував лихо.» (?)
11. «Його страшне обличчя скривилось і посіріло, а в страшних очах заблисли ляк і ненависть.» (?)
12. «Дівчинка не ворушилася і не розплющувала очей. Вона була мертва. ЇЇ личко було біле, як сніг, і маленьке, а тіло геть обпалене.» (?)
СРОЧНОООО ​​