Ответ:

і ось дев'ятий клас. раніше я мріяла, що буду в дружньому класі, але згодом люди втратили зв'язок і розучилися будувати стосунки між собою. але ніби це сумно не звучало, мені все одно стає ще сумнішим, адже це останній рік, який я проводжу в цьому класі. у нас було багато ситуацій, багато розбіжностей, суперечок і сварок, але за весь цей час ми стали сім'єю за якою я сумуватиму. і через рік я не згадуватиму свій другий будинок зі злом, я завжди згадуватиму минуле з посмішкою. цей рік пролетить непомітно, хоч так хочеться розтягнути час. цей рік закінчений, більше мого другого будинку зараз не буде. і як би не звучало сумно – треба йти вперед. минуле минулим, а сьогодення ще належить. але за весь цей час до мене прийшло усвідомлення та досвід, що треба вміти цінувати, доки є до втрати. адже потім може бути пізно. звичайно, крім суму потрібно старанно вчитися, саме навчання допоможе мені не занудьгувати і сумувати.