1. Пояснити значення понять письмово : «суспільний стан»,
«феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія»,
«єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза»,
«лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».
2. Описати повсякденне життя у феодальному замку,
міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі - на вибір 1, можна зробити ілюстрацію але з поясненнями
«феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія»,
«єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза»,
«лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».
2. Описати повсякденне життя у феодальному замку,
міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі - на вибір 1, можна зробити ілюстрацію але з поясненнями
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Відповідь:
1Суспільний стан — у соціології та історії — великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства
Феодом у Західній Європі в період середньовіччя називалося земельне пожалування, надане сеньйором своєму васалу у спадкове володіння за умови виконання феодальних служб: військової, придворної
ВАСАЛІТЕТ (франц. vassalite, від лат. vassus - слуга) система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася феодалом меншим (васалом).
Церковна Ієрархія (від грец. ἱερός- священний і грец. ἀρχή- начальство) — так називаються 3 ступені священства в християнських церквах — єпископи, пресвітери і диякони в їх співпідпорядкованості — і ступені урядової ієрархії священнослужителів.
2. У IX-XI ст. Європа покрилася феодальними замками. Замок-звичайне житло феодала - одночасно був фортецею, його притулком і від зовнішніх ворогів, і від сусідів-феодалів, і від повсталих селян. Замок дозволяв феодалові панувати над усією прилеглої округою і тримати в підпорядкуванні всі її населення. Особливо багато замків було побудовано у зв'язку з набігами норманів, арабів та угорців. Здалеку замок нагадував гніздо хижого птаха: він будувався зазвичай на лісистому пагорбі або високому березі річки, звідки можна було б добре оглядати околицю і де легше було оборонятися від ворога. Аж до кінця Х ст. замки будувалися переважно з дерева та представляли собою найчастіше двоповерхову дерев'яну вежу, у верхньому поверсі якої жив феодал, а в нижньому - дружина і слуги. Тут же або в прибудовах знаходились склади зброї, провіанту, приміщення для худоби і т.п. Замок оточувався валом і ровом, наповненим водою. Через рів перекидався підйомний міст. Приблизно з початку XI ст. феодали стали будувати кам'яні замки, оточені здебільшого двома чи навіть трьома високими кам'яними стінами з бійницями і дозорними вежами по кутах. У центрі, як і раніше височіла головна багатоповерхова вежа - "донжон". Підземелля таких веж часто служили в'язницею, де в ланцюгах нудилися вороги феодала - його бранці, непокірні васали і провинилися в чому-небудь селяни. При тодішньому стані військової техніки такий кам'яний замок важко було взяти штурмом. Зазвичай він здавався лише в результаті багатомісячної облоги.
Пояснення: