1.Стоянка Ігрень у Дніпрі належить до неоліту, тобто до періоду, коли люди почали займатися землеробством і скотарством. Хронологічні рамки стоянки - 5500-4000 рр. до н.е.
2.На стоянці Ігрень жили люди неоліту, які були предками сучасних українців. Вони були землеробами і скотарями, а також займалися рибальством і полюванням.
3.Мешканці стоянки Ігрень жили в лісостеповій зоні, яка була багата на рослинний і тваринний світ. На місці стоянки, на правому березі Дніпра, був ліс, в якому росли дуби, липи, ясени, а також чагарники і трави. В лісі водилися олені, кабани, козулі, а також птахи і риба.
4.Мешканці стоянки Ігрень використовували різні знаряддя праці, виготовлені з каменю, дерева, кістки та глини. До них відносилися:
Мешканці стоянки використовували ці знаряддя праці для різних цілей:
Для обробки деревини, каменю та кістки.
Для вирощування зернових культур.
Для випасу худоби.
Для полювання та рибальства.
5.Археологічні знахідки на стоянці Ігрень свідчать про те, що мешканці займалися землеробством, скотарством, рибальством і полюванням.
Знахідки зерноїдів, зернотерок і мотик свідчать про те, що мешканці займалися землеробством.
Знахідки кісток худоби, свиней та овець свідчать про те, що мешканці займалися скотарством.
Знахідки рибних кісток і рибальських знарядь свідчать про те, що мешканці займалися рибальством.
Знахідки кісток тварин, які були вбиті на полюванні, свідчать про те, що мешканці займалися полюванням.
6.Мешканці стоянки Ігрень жили в напівземлянках, які були викопані в землі і покриті дахами з дерева, соломи або очерету. Напівземлянки були невеликими, діаметром близько 4-5 метрів. В центрі напівземлянки був вогнище, навколо якого розташовувалися житлові приміщення.
Answers & Comments
Ответ:
1.Стоянка Ігрень у Дніпрі належить до неоліту, тобто до періоду, коли люди почали займатися землеробством і скотарством. Хронологічні рамки стоянки - 5500-4000 рр. до н.е.
2.На стоянці Ігрень жили люди неоліту, які були предками сучасних українців. Вони були землеробами і скотарями, а також займалися рибальством і полюванням.
3.Мешканці стоянки Ігрень жили в лісостеповій зоні, яка була багата на рослинний і тваринний світ. На місці стоянки, на правому березі Дніпра, був ліс, в якому росли дуби, липи, ясени, а також чагарники і трави. В лісі водилися олені, кабани, козулі, а також птахи і риба.
4.Мешканці стоянки Ігрень використовували різні знаряддя праці, виготовлені з каменю, дерева, кістки та глини. До них відносилися:
Кам'яні знаряддя праці: рубила, скребки, ножі, сокири, шліфувальні плити.
Дерев'яні знаряддя праці: сокири, лопати, мотики, коси, луки та стріли.
Кістяні знаряддя праці: голки, наконечники стріл, гарпуни, проколки.
Глиняний посуд: горщики, чаші, миски, глечики.
Мешканці стоянки використовували ці знаряддя праці для різних цілей:
Для обробки деревини, каменю та кістки.
Для вирощування зернових культур.
Для випасу худоби.
Для полювання та рибальства.
5.Археологічні знахідки на стоянці Ігрень свідчать про те, що мешканці займалися землеробством, скотарством, рибальством і полюванням.
Знахідки зерноїдів, зернотерок і мотик свідчать про те, що мешканці займалися землеробством.
Знахідки кісток худоби, свиней та овець свідчать про те, що мешканці займалися скотарством.
Знахідки рибних кісток і рибальських знарядь свідчать про те, що мешканці займалися рибальством.
Знахідки кісток тварин, які були вбиті на полюванні, свідчать про те, що мешканці займалися полюванням.
6.Мешканці стоянки Ігрень жили в напівземлянках, які були викопані в землі і покриті дахами з дерева, соломи або очерету. Напівземлянки були невеликими, діаметром близько 4-5 метрів. В центрі напівземлянки був вогнище, навколо якого розташовувалися житлові приміщення.