Відповідь:

**Чому ми сміємося з Кайдашів? (за повістю І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я")**

Сміятися з пригод Кайдашевої сім'ї — це не просто сміх над конкретними персонажами, але й вгледження в безмежну глибину української дійсності. Нечуй-Левицький, чарівник слова, вбирає в кожен рядок гостроту селянського життя та курйози національної повсякденності.

Сміх, що насправді має смуток у собі, витягає з тіней страхи та невдач, які нинішнє покоління може вже не відчувати. Усмішка виникає від розпізнавання тих відомих образів, які, здається, не старіють у своїй абсурдності. Ми сміємося, бо відчуваємо родинну схожість з Кайдашами, і в цьому сміху міститься особлива, тепла щедрість.

**Моє ставлення до Чіпки (за романом Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?")**

Чіпка — герой, що дивує та вражає. Моя любов до нього виходить за рамки звичайного характеру, оскільки його образ так багатогранний. Чіпка — це не лише розбійник, а захисник народу, який вирішив підняти меч у боротьбі за справедливість.

Моє ставлення до Чіпки — це поєднання співчуття та захоплення його мужністю. Він — символ сили духу та відданості ідеалам, що виходять за межі злочинного світу. Чіпка залишає в серці віддзеркалення його внутрішнього конфлікту та героїчної виборчої сутності, що робить його таким захоплюючим та незабутнім персонажем.

Пояснення: