1. Прочитайте уривок із повісті О. Довженка «Зачарована Десна». Визначте в ньому типи висловлювань. Збирались ми нa KocoБИЦЮ 3aЖди довго. Уже, було, сонце зійде, а ми ще збираемось. Усе взяли: картоплю, цибулю, огірки, хлiб, казан, велику дерев'яну миску, волок, рядно, косарський прилад, граблі - усе вже на возi. Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, дід і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Вiз наш увесь i дерев'яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім. По дорозі косарі гомоніли про рiзне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сідали, і я знову бачив навколо себе їхні велетенські спини, а над спинами і косами, які вони тримали в руках, як воїни зброю, у високому темному небi свiтили менi зорі й молодик. Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, конi пасуться. Пахне в'ялою травою, квітами. А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс - усе блищить і сяє на сонці. Отак я радію днів два або три, аж поки не скосять траву. 3 Ми з батьком поставили перемети в Десні й пливемо до куреня в душогубці на палець од води. Вода тиха, небо зоряне, i так менi хоро- ше плисти за водою, так легко, немов я не пливу, а лину в синьому просторі.​