1. Тема свободи в ліриці Пушкіна і Лермонтова займає одне з провідних місць. У творах, присвячених цій темі, Пушкін і Лермонтов ставлять питання: якими духовними рисами повинен бути наділений герой, яка роль свободи у суспільстві, в чому сутність свободи, яким повинно бути ставлення героя до свободи, в чому полягають його заслуги перед суспільством. Обидва поети переконані в тому, що необхідною умовою творчості є свобода. Лермонтов, так само як і Пушкін, бачить завдання поета в тому, щоб своїм мистецтвом служити людям, суспільству.

2. Лермонтов бачить призначення поезії в тому, щоб вона пробуджувала в людях любов до батьківщини, прагнення до свободи.

3. Одна з провідних тем лірики Лермонтова - тема ненависті до самодержавства. Героїчним початком його боротьби із самодержавством  був вірш "Смерть Поета", написаний із щиросердечним болем і гнівом.  Саме він сповістив  про появу нового поета, спадкоємця великого Пушкіна.

Велике місце у творчості Лермонтова займає тема інертності молодого покоління. Багато молодих людей стали байдужими до всього,  "зайвими людьми". Вірш "Дума" - це  суд над його поколінням.

Чимале місце в ліриці Лермонтова займає тема про призначення поета й поезії. Один із кращих віршів на цю тему - "Поет" і "Пророк".

Глибокий смуток і тривога, тема одиноцтва звучать у багатьох віршах Лермонтова: "Виходжу один я на дорогу...", "Дубовий листок відірвався від гілки рідної...", "Хмари", "Стрімчак".