1. Дайте відповіді на запитання до джерела: kk 1. Коли відбулися описані події?

kk 2. На яких змінах у національній свідомості галичан наголошено в джерелі?

kk 3. Чому ці зміни свідчать про зростання українського руху?

«...Роковини всенародного свята національного відродження України позначилися в Галичині

не тільки на полі літературнім, але мали також і велике значення для розвитку політичної дум-

ки галицьких українців. Зібрані на святі Котляревського з найбільш глухих закутків інтелігенти,

робітники й селяни зрозуміли, що світло до Галичини прийшло з Наддніпрянщини, що дала

Котляревського й Шевченка; що народ, який живе по однім і по другім боці Збруча, – це один і

той самий і що центр нашого національного життя – у золотоверхому Києві. З тієї пори й поча-

ли вживати галичани замість слів “Русь”, “руський” – спочатку “Україна-Русь”, “українсько-русь-

кий”, а згодом уже “Україна”, “український” (Зі спогадів М. Мочульського).

2. Установіть хронологічну послідовність подій: утворення Русько-української ради-

кальної партії; перетворення унітарної Австрійської імперії на дуалістичну Австро-

Угорську імперію; вихід друком твору Ю. Бачинського «Україна ірредента»; від-

криття кафедри історії України у Львівському університеті.

3. Складіть речення, використавши поняття і терміни: «політична партія», «соціалі-

стичні ідеї», «нова ера».

4. Схарактеризуйте одним реченням діячів політичного етапу національного відро-

дження.

І. Франко, М. Павлик, М. Грушевський, Ю. Бачинський, Ю. Романчук.

5. Укажіть твердження, які стосуються Русько-української радикальної партії.

kk 1. Була першою політичною партією в Україні. kk 2. Заснована 1899 р. й очолена

Миколою Ганкевичем. kk 3. Наприкінці 19 ст. стала найчисленнішою політичною

партією в західноукраїнських землях. kk 4. Була нечисленною організацією і помітно

поступалася іншим партіям авторитетом і впливом на суспільство. kk 5. Ідеологи

партії відмовилися від ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, праг-

нучи досягти соціалізму через реформи, захист станових інтересів робітників, ле-

гальні парламентські методи боротьби. kk 6. Уперше аргументовано вимагала полі-

тичної самостійності України. kk 7. Поєднала в собі широку організаційну мережу

народовців та інтелектуальні надбання українських радикалів.

6. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому

їхнє історичне значення?

«Порадійте нашій вельми важній новині: на кафедру історії у Львові цісар 9 квітня затвердив

звичайним професором Грушевського. Особливо для мене – се невимовно велика радість... От

се той момент, з якого почнеться історія нашої національної освіти і культури! Праця моя не

погибла, і дожив-таки я до цього сподіваного часу!» (О. Кониський)

«Під час цієї соймової сесії сталася важлива подія, що знаменувала настання “нової ери” та

змістом якої було зближення австрійського уряду і з ним галицьких поляків із народною русь-

кою партією, щоб через задоволення національних домагань приєднати наш народ до Австрії»

(К. Левицький).

«А вже як грім з ясного неба вдарила радикалів звістка про приєднання І. Франка до нової

партії. Та проте радикальна партія втрималася на своїй партійній позиції, закликаючи своїх

прихильників, щоб трималися непохитно того радикалізму, який виробив і залишив по собі ве-

ликий учитель Драгоманов...» (К. Левицький)

7. Як відомо, П’ємонт – це назва північно-західної області Італії, яка стала наприкінці

19 ст. притягальним центром державного об’єднання роздробленої, ослабленої краї-

ни. Високий політичний і національний дух народу області об’єднав навколо неї

інші території, завдяки чому в 1870 р. постала єдина, незалежна італійська націо-

нальна держава. Доведіть, що роль П’ємонту в українських реаліях кінця 19 ст.

відігравала Галичина. Коли і внаслідок яких подій це сталося?​