Відповідь:

   Жило-було в саду маленьке яблучко на ім'я Лілу. Лілу було особливим, адже воно мріяло пізнати весь світ навколо себе.

   Кожен ранок, як тільки сонце виглянуло з-за гір, Лілу відкривало свої яскраві зелені очі й починало рости вгору. Воно росло і ростло, здобуваючи силу та мудрість. Лілу спостерігало за деревами, квітами та комахами навколо себе. Воно навіть навчилося шепотіти вітру і слухати розповіді птахів.

   Одного дня Лілу вирішило, що прийшов час відкрити світ. Воно зірвалося з гілки і впало на землю. Але, щасливо, Лілу виявило, що його серце було дуже сильним, і воно не розбилось. Замість цього воно відчуло, як його соки з'єдналися зі землею, і відтоді Лілу стало частиною природи.

   Тепер Лілу було всюди: у пташиному співі, в запаху квітів і в смаку солодких яблук. Воно побачило світ зовсім іншими очима і відчуло, що найбільше щастя - це бути частиною цієї великої родини природи.

   З того часу Лілу не прагнуло більше нічого, крім того, щоб дарувати смак і радість усім, хто скуштовував його солодкі плоди. І воно розцвіло щасливо на своїй гілці, знаючи, що його життя було найкращою казкою в світі.