1.Опрацюйте iсторичні джерела, розгляньте світлини.

Чи змогли б вижити та адаптуватися до нових умов життя діти сироти після Першої світової війни без допомоги таких меценатів як А. Шептицький, В. Нагірний та ін.? Відповідь обгрунтуйте.

Про ті, нелегкі, моменти є згадки у митрополита Андрея Шептицького: "Дiти, що їх примістили ми по сиротинцях, с часами так пригноблені трагедією їх життя, що сестри, котрі є якби матерями для дітей, мусять не раз мiсяцями працювати, щоб викликати усміх тих маленьких. Через цілий рік є неможливо виробити атмосферу веселости і щастя. Діти, що мають своїх матерів та вітців, ведуть життя не на багато ліпше, чим сироти".

Праця митрополита не залишилася непоміченою, про свого наставника знали навіть найменшi дiтки, котрі часто зверталися до митрополита Андрея

Шептицького у своїх листах, називаючи його Татком. Один з таких листів зберігся до наших днiв ось про що в ньому йшлося:

«НайдорожчіТаточку!

Прошу приїхати до нас, бо я ще Таточка ніколи не бачила. Я сего року перший рік в приюті і всі товаришки говорять, що мають Таточка у Львові, i я лише слухаю та й думаю собі: а ну як Таточко приїде, чи схоче мене взяти за свою дитину? Бо вже кілька літ, як помер мій рідний Таmo i menep не маю нікого..."