Розвиток - це процес змін, які відбуваються з індивідом або організмом з часом, які призводять до збільшення складності, розумових та фізичних здібностей. Індивідуальний розвиток означає зміни, які відбуваються з конкретною людиною в ході її життя, такі як зріст, зміни відносин між мозковими областями, навички тощо. Еволюційний розвиток, з іншого боку, відбувається на генетичному рівні та займає багато поколінь. Він пов'язаний з відбором природних умов та мутаціями генів, що призводять до змін в організмі та його адаптації до середовища.

Зигота - це плодова клітина, яка утворюється після запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Зигота містить повну комплекта хромосом - по половині від кожного з батьків. Після утворення зиготи відбувається діління клітин, які поступово розвиваються в ембрій. Перші кілька днів після запліднення зигота ділиться на багато клітин та переміщається по матковій трубі до місця, де прикріплюється до стінки матки. Після прикріплення зигота продовжує рости та диференціюватися в ембрій.

На основі знань про ембріональний розвиток тварин можна зробити висновки про їх походження. Це пов'язано з тим, що ембріональний розвиток тварин зазвичай відображає їх еволюційну історію і вказує на спільне походження з іншими видами.

Наприклад, риби та земноводні мають подібні ембріональні стадії, що вказує на те, що вони мають спільне походження. Також відомо, що птахи та ссавці мають спільний ембріональний етап, що підтверджує теорію про їхнє спільне походження від давніх рептилій.

Окрім того, ембріональний розвиток може вказувати на адаптації, які допомагають тваринам виживати в конкретних умовах. Наприклад, водні ссавці мають великі легені в порівнянні з іншими ссавцями, що дозволяє їм довго перебувати під водою.

Отже, знання про ембріональний розвиток тварин може допомогти встановити зв'язки між видами та вказати на їхнє походження, а також розуміти адаптації, які допомагають тваринам виживати в конкретних умовах.

Рептилії на ранніх стадіях ембріонального розвитку мають стадію гаструляції, яка включає утворення гастронома - первинної кишкової порожнини. Гаструляція є ключовим етапом у розвитку багатьох тварин, включаючи безхребетних і хребетних.

У рептилій і більшості тварин, що включають гаструляцію, формується два гермінальних шари - ектодерма і ендодерма. Ектодерма формує зовнішній шар ембріона, включаючи шкіру та нервову систему, тоді як ендодерма формує внутрішні органи тіла, такі як шлунок, кишечник і легені.

Цей двошаровий ембріональний розвиток має важливі еволюційні наслідки. Наприклад, він дозволяє рептиліям та іншим тваринам розвивати складніші внутрішні органи і системи, такі як кровообіг, видільна та дихальна системи. Крім того, цей етап розвитку забезпечує здатність формувати різноманітні типи тканин, що дає можливість розвивати більш складні структури.

Таким чином, формування двошарового ембріонального розвитку у рептилій є адаптацією, що дозволяє розвивати складніші внутрішні органи і системи, що є важливим етапом у їх еволюційному розвитку.

Ембріональний розвиток тварин відрізняється залежно від багатьох факторів, таких як тип розмноження, середовище, в якому відбувається розвиток, а також структура і функції органів, необхідних для розвитку.

У тварин з внутрішнім заплідненням, таких як ссавці, птахи і деякі рептилії, ембріон розвивається всередині тіла матері, що забезпечує йому стабільні умови та харчування. В цих тварин ембріональний розвиток регулюється гормонами матері, що контролюють різні стадії розвитку.

У тварин з зовнішнім заплідненням, таких як багатоклітинні тварини, ембріон розвивається поза тілом батьків. У цих тварин середовище, в якому знаходиться ембріон, впливає на його розвиток. Наприклад, в низькотемпературному середовищі розвиток може затримуватися, а високі температури можуть призвести до пошкодження ембріона.

Деякі тварини, такі як комахи і деякі риби, мають необхідні органи для розвитку в яйці, тому ембріональний розвиток відбувається у них поза тілом батьків. У цих тварин ембріональний розвиток регулюється генетичною програмою, що кодує послідовність розвитку органів і тканин.

Отже, ембріональний розвиток відрізняється у різних тварин залежно від їх типу розмноження, середовища, в якому відбувається розвиток, та структури і функцій органів, необхідних для розвитку.