1. Укажіть рядок, у якому подано правильне визначення складнопідрядного речення.
А.Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.
Б.Складнопідрядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником.
В.Складнопідрядним називається речення, у якому наявний лише один головний член.
Г.Складнопідрядним називається речення, у якому є три головні члени.
2. Визначте, у якому рядку використано не сполучники підрядності, а сполучні слова.
А. Якби, тому що, у міру того як, бо.
Б. Подібно до того як, незважаючи на те що.
В. Хто, куди, котрий, скільки.
Г. Неначебто, так що, дарма що.
3. Складнопідрядні речення поділяються на:
А) порівняльні, узгоджені, протиставні;
Б) означальні, з’ясувальні, обставинні;
В) іменникові, прикметникові, займенникові;
Г) якісні, присвійні, відносні.
4. Виділіть складнопідряне речення, у якому підрядна частина стоїть перед головною.
А. Було б занадто обтяжливо розказувати, як жила опісля (Л. Тараненко).
Б. Я згадувала, яка це була гарна, слухняна дитина… (Л. Тараненко).
В. Коли бачиш своїх ровесниць постарілими, мимоволі більше придивляєшся і до своєї власної персони…(Л. Тараненко).
Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок…(Л. Тараненко).
5. Виділіть складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.
А.Спершу гадала, що вчувся гуркіт мотору (Л. Тараненко).
Б. Та нещасний лиш той, кому вона не стрінеться (Л. Тараненко).
В. Молода жінка, присівши навпочіпки, одягає біля якогось будинку дитя
(Л. Тараненко).
Г.Павло сів поруч із татком, ми всі на задньому сидінні (Л. Тараненко).
6. Виділіть складнопідрядне речення з послідовною підрядністю.
А. Ходив назирці за Дзвінкою, як Дамка за ним (Л. Тараненко).
Б. Павло ніколи раніше не журився, як би йому не доводилося, і в Ксанки й руки потерпли (Л. Тараненко).
В. Це вона, шестидесятирічна жінка, знає, і тому ще більшим щемом проймається її сон (Л. Тараненко).
Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок, якщо він хоче користуватися хоч яким-небудь авторитетом в учнів…(Л. Тараненко).
7. Укажіть речення, у якому правильно розставлено розділові знаки.
А. Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини (Є. Гуцало).
Б. Проходячи мимо горобини, що стояла поміж вільх і беріз у захистку їхнього рясного віття не можна було втриматись від того, щоб не поглянути на її радісну поставу, що виражала щиро-щирісіньку втіху (Є. Гуцало).
В. Владика Молдавський Петро Могила, що через шість років після уніатів став київським митрополитом був першим, хто відбудував і зміцнив собор, перед тим плюндрований і нищений (П. Загребельний).
Г. Навіть квіти – простенькі чорнобривці, майори та гвоздики що двома стрічками тяглися вздовж стежки щезли, ніби ніколи й не росли на цьому дворищі
(Л. Тараненко).
8. Яка зі схем відповідає структурі речення?
Людей і народи примушують робити висновки з минулого, хоча лише те, що нас чекає попереду, що ми маємо зробити зараз, пояснить нам, що ж було насправді та яке воно мало значення ( К. Іжиковський ).
А. […], [.., (що…), (що…),..], (що…).
Б. […], (хоча…), (що…), (що…),(що…) та […].
В. […], (хоча.., (що…), (що…),…), (що…) та (яке…).
Г. Немає правильної відповіді.
9. Укажіть складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю.
А. Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки
(М. Олійник).
Б. Неприємно, коли п’явка впивається в жижку, чи коли гавкають на тебе чужі пси, або гуска сичить коло ніг і червоною дзюбкою скубе за штани (О. Довженко).
В. Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми ( П. Грабовський ).
Г. Втомившись, вони збирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хотіла тануть на сонці (М. Коцюбинський ).
10. Укажіть речення, у якому всі підрядні обставинні.
А. А вечорами будеш уголос книжки читати, бо хоч і гарно мені влітку на безлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця (М. Стельмах).
Б. Одного разу пастушки, які були нашими зв’язковими, довідалися про те, що каральний загін збирається оточити нас у лісі (І. Цюпа).
В. Зараз, коли вони сиділи поруч, на очах у народу, якось особливо відчувалося, що це вольові натури (Я. Баш).
Г. Уявити, як мій батько бігає, важко, бо все життя він був втіленням спокійної неквапливості (П. Загребельний).
Answers & Comments
Ответ:
1.А.Складнопідрядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.
2.В. Хто, куди, котрий, скільки.
3.Б) означальні, з’ясувальні, обставинні;
4.В. Коли бачиш своїх ровесниць постарілими, мимоволі більше придивляєшся і до своєї власної персони…(Л. Тараненко).
5.А.Спершу гадала, що вчувся гуркіт мотору (Л. Тараненко).
6.Г. Я подумала, що у вчителя не повинно бути подібних помилок, якщо він хоче користуватися хоч яким-небудь авторитетом в учнів…(Л. Тараненко).
7.А. Має початись вознесіння сон-трави з-під опалого листя й сухого галуззя в лісі, вознесіння пролісків, чиї пелюстки схожі на лапаті сніжинки недавньої зими, вознесіння рясту, що наче позичить собі кольору в небесної далечини (Є. Гуцало).
8.Г. Немає правильної відповіді.
(Склоняюсь больше к этому варианту, но точно не знаю)
9.А. Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі й нечутно падають на землю, на дахи будинків, на луг і річку легенькі зірчасті сніжинки
(М. Олійник).
10.А. А вечорами будеш уголос книжки читати, бо хоч і гарно мені влітку на безлюдді, та взимку так сумую, як дзвін без серця (М. Стельмах).
Как-то так...