Ответ: Серед осн. ознак, за якими визначають В.: чітка розчленованість мови на відносно короткі відрізки, співвідносні й співмірні між собою, виділені графічно та інтонаційно. У кінці віршового рядка й перед цезурою виникає сильніший ритм
1) елемент ритмічного мовлення в літературному творі, основна одиниця віршованого ритму.
2) система поетичного мовлення, що має іманентні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури, де особлива роль належить ритмічним акцентам, альтернансам, анакрузам, віршовим розмірам, клавзулам, римам, строфам тощо. Властива віршованому мовленню емоційна піднесеність позначається на інтонаційній самостійності окремих фразових відтінків, підвищує функцію пауз, посилює милозвучність, увиразнює естетичну вартість поетичного твору.
3) ліричний або ліро-епічний твір, організований за версифікаційними законами певного літературно-історичного періоду (інша назва — рими). Як особлива система вірш постав в античні часи, відокремившись від музики і танцю. Його елементи існували в Стародавній Русі, зокрема в «Слові о полку Ігоревім», «Молитві Св. Феодосія», і лише в добу ренесансу й бароко цей термін поширюється у творчій практиці та в теоретичному осмисленні (шкільні, різдвяні, великодні тощо вірші). Поняття вірш подеколи вживається як синонім до поняття «поезія».
Answers & Comments
Ответ: Серед осн. ознак, за якими визначають В.: чітка розчленованість мови на відносно короткі відрізки, співвідносні й співмірні між собою, виділені графічно та інтонаційно. У кінці віршового рядка й перед цезурою виникає сильніший ритм
Відповідь:
1) елемент ритмічного мовлення в літературному творі, основна одиниця віршованого ритму.
2) система поетичного мовлення, що має іманентні закономірності внутрішньої ритмічної організації та структури, де особлива роль належить ритмічним акцентам, альтернансам, анакрузам, віршовим розмірам, клавзулам, римам, строфам тощо. Властива віршованому мовленню емоційна піднесеність позначається на інтонаційній самостійності окремих фразових відтінків, підвищує функцію пауз, посилює милозвучність, увиразнює естетичну вартість поетичного твору.
3) ліричний або ліро-епічний твір, організований за версифікаційними законами певного літературно-історичного періоду (інша назва — рими). Як особлива система вірш постав в античні часи, відокремившись від музики і танцю. Його елементи існували в Стародавній Русі, зокрема в «Слові о полку Ігоревім», «Молитві Св. Феодосія», і лише в добу ренесансу й бароко цей термін поширюється у творчій практиці та в теоретичному осмисленні (шкільні, різдвяні, великодні тощо вірші). Поняття вірш подеколи вживається як синонім до поняття «поезія».
Пояснення: