Микола Гоголь у своїй повісті "Морфологія башмачника" гостро критикує тодішнє суспільство, зокрема показує жорстоку бідність і нерівність, яка панувала в Російській імперії.

Головний герой Акакій Акакієвич Башмачкін - це втілення простого чоловіка, який не має грошей і зберігає звички та поняття з часів дитинства. Він звертається до чиновників за допомогою у вигляді нового башмака, але його прохання зустрічають з глухим відмовою або ж глузуванням. Акакій відчуває відчуженість від суспільства, незрозуміння і невизнання своєї особистості.

У той же час, автор намагається показати, що суспільство було сповнене жорстокості та бездуховності. Чиновники з глухою нехтуванням ставилися до простих людей, практично не звертаючи на них уваги. Вони були зайняті власними питаннями, не бачили того, що довкола них відбувається, та не проявляли жодної симпатії до бідних людей.

Одним з ключових фактів, що вказують на бездуховність суспільства, є сцена, коли Акакій запитує у свого начальника про можливість змінити свою форму одягу, але той відповідає, що це залежить від того, які будуть останні моди. Ця сцена відображає безглуздість та безглузду критерії, на яких базувалося суспільство.