Ответ:

В Ніжині, місті спокою тихому,

Де час зупинив свій неторопливий крок,

Де весняні квіти розцвітають в саду,

І дзвінкий сміх дітлахів лунає в рушнику.

Тут річка Тетерів в обіймах лани вишні,

Її вода як вірш, лагідно шепоче.

На стежинках парку гойдається спокій,

Де лелека високо клубить свій гніздовий.

Архітектурний візерунок вулиць старовинних,

Та стіни монастирів з часом взаємно дружать.

Кожен будинок тут, як сторінка книги,

Розповідає історію, як у казці.

У Ніжині люди, як теплі соняшники,

З радістю вітають своїх гостей.

І в кожному серці тут, як у вірші,

Зберігається любов до рідного краю свого.

Объяснение:

найкраща відповідь будь-ласка

Ответ:Серед ланів золотистих,

Священний, славний Ніжин,

Де проліски розквітають

Та вишневі сади пишні.

Тут плекається краса,

Легендами переплетена,

Історією налита,

Місто мого серця кохане.

Ніжинські стіни старовинні,

Словом казка оживає,

Багато віків зберегли

Таємниці, мрії та надії.

У Ніжині храми гримлять,

Щиро моляться віруючі,

А мовою квітів говорять,

Про любов, надію й сльози.

Тут великі козацькі духи

Жили, боролись та вірили,

У пам'яті зійшли з мухи

Гетьманські часи до віку.

Ніжинське сонце яскравіше,

Зорями яскраво освітлене,

На дзвіниці скрипучій

Кожен час нам подароване.

Ніжинська красуня-сонце,

Утримує місто в теплі,

Незабаром ще одне лонце

Любові та мрії обіцяє.

Так шануймо свою землю,

Славний, прекрасний Ніжин,

Вічно в серці буде тебе

Хвалити, кохати пісні мої.

Объяснение: