В небі , чистім і прозорім , сонце сяє .

Часом з'являлись білі хмаринки , довгі , худі й прозорі .

У Луцьку , славнім місті , зібравсь люд увесь .

Поріг переступила жінка , закутана у велику сіру хустку .

Підняті з землі наказом , хлопці помчали що було сили геть .

І тиха осінь , мрійна , яснолиста , несла в серця надію і тривогу . 

Стояв липневий день,тихий,сонячний.За вікном спить ніч,в темне небо загорнена,зорями припорошена.А він, іде високий,посивілий.Сторож, несучи сніданок ,стукнув дверима.